25 серпня 2026 року під час панельної дискусії, присвяченої Україні, в рамках «Мітингу в Ріміні», прозвучали свідчення письменниці Ярини Груші та єпископа Харківсько-Запорізького Павла Гончарука. «Ми намагаємося вижити, – сказав він. – Наша молодь, на жаль, змушена швидко дорослішати. Ми хочемо захищати свою батьківщину, хочемо, щоб серце людини було наповнене любов’ю, що походить від Бога».
Про це повідомляє Vatican News.
З огляду на жорстокість війни, яка спалахнула у 2014 році та переросла у повномасштабну війну після вторгнення Росії 24 лютого 2022 року, «ми просто намагаємося виживати щодня», – сказав єпископ Гончарук. – Навіть цієї ночі моє місто стало мішенню для ракет. Дрони стали чимось звичним, вони прилітають щодня, і майже щодня впродовж 10–12 годин існує реальна небезпека, через яку люди не можуть вийти на вулицю. Війна стала новою нормальністю. Але ми продовжуємо жити».
Ненависть вбиває того, хто ненавидить
Щоб ненависть не взяла гору, за словами єпископа, потрібно плекати любов і просити, щоб вона наповнювала серце. «Ненависть вбиває того, хто ненавидить, – сказав він. – Ненависть вбиває серце людини, яка її носить в собі. Якщо б українці носили в серці ненависть, то вже давно б прогарали. Ми відчуваємо біль, гнів, ми маємо силу для боротьби: але не пускаємо ненависті в наше серце, бо вона отруює розум, витісняє із серця любов і забирає мир. Тому нашою силою є любов: любов до наших братів і сестер, до батьків, дружин… і ця любов спонукає нас захищати їх. Ми прагнемо захистити свою батьківщину, бо ми не хочемо, щоб нас перетворили на організм, щоб вбивати інші народи. Ми прагнемо миру і виступаємо за мир. Ми не маємо ненависті до жодного народу, бо ми український народ і нас виховували згідно з Євангелієм, на християнських цінностях, де чоловік і жінка є батьком і матір’ю, де є діти й батьки, де є велика родина».
Людина є людиною завдяки любові
«Любов, що рухає Сонце та інші зірки», – посилаючись на цю тему 47-го «Мітингу за дружбу між народами», наголосив: «Те, що робить людину людиною, – це любов, яка є в серці». Єпископ навів приклад з життя: «Лампочка сама по собі, навіть без електрики, може бути гарною, але вона не має сенсу; так само серце людини може бути гарно влаштованим, але якщо воно не має любові, воно порожнє, і Бог вкладає любов у серце, щоб воскресити в мені, в кожному з нас, людину. Лише тоді вона створює культуру і зберігає цивілізацію життя». На завершення єпископ Гончурук додав: «Я не можу змінити світ але важливим є те, ким є я у цьому світі, і це залежить від мене. Тому важливо, щоб я був тим серцем у цьому світі, де живе любов».
