9 червня 2026 року під час молитовного чування на Олімпійському стадіоні імені Луїса Компаніса в Барселоні відбулася зустріч Святішого Отця з десятками тисяч людей. Програма включала діалог із молоддю, слухання Божого слова та проповідь Папи.
Про це повідомляє Vatican News.
Роздумуючи над євангельським уривком про Никодима, Папа зазначив, що «наш шлях, наші бажання і все, що ми щоденно переживаємо, у радощах і поразках, у прагненнях і планах, є виявом нашого постійного пошуку». Він підкреслив, що «ми є жебраками любові, ми голодні й спраглі істини, ми шукаємо повного сенсу, який би нас підтримував, підбадьорював і допомагав зрозуміти таємницю нашого життя». Єпископ Риму заохотив поступово, маленькими кроками, вести діалог із напівтемрявою нашої людської природи. «Нам бракує повної істини, ми не знаємо до глибини таємниці самих себе та справжнього обличчя інших, не завжди вдається осягнути приховану істину навколишньої дійсності та подій, що постають перед нашими очима. Ми шукаємо світла, яке осяє шлях», – підсумував Папа.
Христос завжди перебуває з нами
Однак, за словами Лева XIV, Никодим також говорить нам про шлях віри. Цей шлях не є паралельним до нашого людського буття, ці дві дороги завжди переплітаються. В євангельському уривку читаємо, що «Бог так полюбив світ, що послав нам Свого Єдинородного Сина і в Ньому назавжди з’єднався з нашим тілом». Папа запевнив, що перебуваючи поруч із Отцем, Христос перебуває і поруч з нами. Отож, «щоразу, коли таємниця нашого життя розкривається у світлі нового дня, у всьому, чим ми є і що робимо, ми перебуваємо в присутності Бога і перебуваємо під Його вічним захистом». Далі Святіший Отець наголосив, що «іноді ми переживаємо ніч віри, важкість віри, духовну втому, відчуття власного безсилля перед покликом Євангелія, гіркоту наших невдач і страх не виправдати очікувань».
«Ночі» знімають релігійні маски
Папа продовжив, що Никодим навчає нас, що ці «ночі», які супроводжують наше життя, шлях віри та історію в якій ми живемо, насправді є благословенням простором для відродження, лоном, що народжує завжди нове життя. «Ці ночі обнажують нас і повертають до суті; вони знімають з нас людські та релігійні маски, які ми носимо вдень, щоб нас не впізнали, або щоб створити про себе інший образ, ніж той, якими ми є», – сказав Лев XIV. Однак, вони повертають нас до покори, щоб ми могли дивитися на себе в істині, без впевненості у тому, «що наш шлях уже завершений і що ми прямуємо вперед так, ніби маємо ясне світло на все, на всіх і навіть на Бога». Папа також вказав, що цей «порожній простір», який створює ніч, навіть коли він постає у формі страждання чи незадоволення, розчарування чи зневіри, – може стати нагодою до нового життя, зміни й оновлення та «народження з висоти», – як каже Ісус до Никодима. «Бог, насправді, не прийшов, щоб судити світ з його гріхом і ніччю його невірності, але послав Свого Сина, щоб спасти його, щоб дати світові вічне життя», – мовив проповідник.
«Ніч» – не знак поразки, але нового життя
Святіший Отець заохотив не засуджувати «ночі»: ані ночі нашого життя, ані ночі Церкви, ані ночі суспільства, що нас оточує. Навпаки, «вночі ми маємо вирушати в дорогу, як це робить Никодим, продовжувати звертатися до Господа, відкриватися на вітер Святого Духа, щоб сприймати ніч уже не як знак поразки, а як початок нового життя», – навчав Папа.
Він закликав, щоб, «думаючи про особистий шлях, про ночі церковного шляху та Іспанії, її міст, її давньої та нової бідності, її суспільства та культури, запитувати себе: які ночі ми переживаємо? Що вони нам підказують?». Папа заохотив дивитися на реальність в якій живемо та запитати себе: «Ким ми є, що ми покликані змінити?; де ми маємо оновитися, у якому напрямі хочемо йти, яке суспільство хочемо побудувати?».
Ставити запитання та вести діалог
Лев XIV закликав і надалі шукати, ставити запитання і вести діалог з Богом та між собою, незважаючи на ніч. Він заохотив спільно прямувати у вірі, яка поєднує різноманітність наших поглядів і почуттів, щоб шукати істину, яка веде нас до спільного блага. Папа побажав, щоб Іспанія стала гостинним місцем для всіх, де кожного поважають у його людській гідності та люблять таким, яким він є. Він заохотив відкритися на дар Святого Духа та шукати Господа за прикладом Никодима. Таким чином «ми відчуємо в собі нове життя, благословенну присутність, безкорисливу любов, яка допоможе нам перейти від ночі до світла», – сказав на завершення Лев XIV.
