Під час зустрічі з членами Фундації «Centesimus Annus – Pro Pontifice» Папа Лев XIV наголосив, що в епоху воєн, поляризації та суспільних поділів людство потребує повернення до фундаментальних питань про істину, свободу та сенс життя. Святіший Отець підкреслив, що саме усвідомлення спільної людської гідності, культура діалогу та соціальна доктрина Церкви можуть стати основою для побудови «цивілізації любові».
Про це пише Vatican News.
У суботу, 30 травня 2026 року, Папа Лев XIV прийняв на аудієнції членів Фундації «Centesimus Annus – Pro Pontifice», які брали участь у Генеральній асамблеї та міжнародній конференції, присвяченій темі свободи, плюралізму та духовності в сучасному світі. Звертаючись до зібраних у Климентинському залі Апостольського палацу представників інституції, завданням якої є поширення соціальної доктрини Церкви, Святіший Отець пов’язав свої роздуми з нещодавно оприлюдненою енциклікою Magnifica humanitas, наголошуючи на актуальності цієї доктрини перед викликами сьогодення.
Спільна людськість як джерело надії
«Ми живемо в епоху, що характеризується війнами та зростаючою поляризацією, а також культурними та соціальними розколами. Однак серед цієї крихкості народжується нова надія. Навіть якщо розбіжності, здається, зростають, вимальовується спільний знаменник, який безперечно об’єднує нас усіх: наша спільна людськість», – цими словами з нової енцикліки розпочав Папа свої роздуми над темою конференції. Святіший Отець зазначив, що саме випробування змушують людину знову ставити собі найглибші питання про сенс існування та майбутнє людства: «Куди ми йдемо? Якої мети ми прагнемо? Який напрямок обрати як народи і як спільнота людства?».
Пошук істини та справжня свобода
«Ці питання є яскравим проявом людського пошуку істини і породжують прагнення чогось більшого, спрагу Бога та сенсу, що має тривати. Вони також свідчать про найважливіші аспекти нашої людської сутності: дари від Бога – розум і свободу, завдяки яким ми можемо пізнавати істину та слідувати за тим, що є добром», – вів далі Папа. Розвиваючи цю думку, Наступник святого Петра застеріг від індивідуалістичного розуміння свободи, яке зводить її до можливості робити все, що заманеться. Натомість справжня свобода «переживається у “даруванні себе та прийнятті іншого”, тобто коли свобода використовується для любові».
Криза демократій починається з антропологічної кризи
Звертаючись до образу двох міст, описаних святим Августином, Лев XIV показав, що сучасні суспільні виклики мають значно глибше коріння, ніж політичні чи економічні проблеми. На його думку, людство й сьогодні стоїть перед вибором між логікою зосередженості на собі та логікою дару і взаємності. «Місто людини, збудоване на гордості та любові до себе, характеризується егоїстичним індивідуалізмом. Місто Боже, збудоване на любові до Бога аж до альтруїзму та плекання стосунків, є тим, що справді робить можливим побудову цивілізації любові», – сказав Папа.
Саме в цьому світлі Святіший Отець запропонував прочитання нинішньої кризи демократичних інституцій та міжнародної співпраці. На його думку «за кризою сучасних демократій та ослабленням багатосторонньої міжнародної співпраці насправді ховається антропологічна криза, яка випливає з того, що ми значною мірою забули Творця». Водночас він наголосив, що відповіддю на ці виклики має стати культура діалогу, заснована на визнанні гідності кожної людини та спрямована на спільне благо. «Пам’ятаючи про вроджену гідність кожної людини, ми можемо подолати егоїзм та власні інтереси на користь спільного блага. Ця сама гідність також створює контекст, у якому ми можемо говорити про здоровий плюралізм, що визнає багатство внесків людей різного походження та веде до мирного співіснування», – наголосив Лев XIV, додаючи, що саме на такому розумінні людської гідності можуть будуватися як справжній суспільний діалог, так і мирне співіснування між людьми та народами.
