Проповідуючи під час Святої Меси в місті Саурімо на третій день Апостольського візиту до Анголи, Лев XIV підкреслив, що справжня віра відрізняється від забобонів і прагнення використовувати Бога для власної вигоди. Слідуючи за Христом, вірні отримують свободу і вчаться шукати «їжу для вічного життя». Причащаючись Євхаристії, вони покликані служити ближнім, відновлювати те, що зруйновано, і будувати спільноту у світлі Євангелія.
Про це пише Vatican News.
Другою подією третього дня Апостольського візиту Папи Лева XIV до Анголи в понеділок, 20 квітня 2026 р., була Свята Меса в місті Сауримо. На початку своєї проповіді Святіший Отець зазначив, що «в різних куточках світу Церква живе як народ, що йде за Христом, нашим братом і Відкупителем». Він, Воскреслий, показує нам шлях до Отця і силою Святого Духа допомагає нам жити за Його любов’ю. «Це є Добра Новина, Євангеліє, яке тече, як кров у жилах, підтримуючи нас на цьому шляху, – сказав Папа. – Це шлях, який сьогодні привів мене сюди, до вас! У радості та красі нашої спільноти, зібраної в ім’я Ісуса, слухаймо з відкритим серцем Його Слово спасіння, бо воно спонукає нас замислитися над причиною та метою, чому ми слідуємо за Господом».
Не замінювати віру забобонами
Проповідник прокоментував літургійне читання дня з Євангелії від Івана (6, 22-29), в якому розповідається про діалог Христа з людьми, які шукали Його після чуда помноження хлібів. Знайшовши Його в Капернаумі, вони запитали Його, коли ж він туди прибув. «А Ісус їм у відповідь: “Істинно, істинно говорю вам: ви шукаєте мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися”» (Ів 6, 26). Папа зауважив, що Христові слова «викривають наміри тих, хто прагне не зустрічі з людиною, а споживання речей». «Натовп бачить в Ісусі засіб для досягнення інших цілей, постачальника послуг. Якби Він не дав їм їсти, Його вчинки та вчення не викликали б у них інтересу», – сказав він.
За словами Єпископа Риму, це відбувається тоді, коли віру замінюють забобони і Бога сприймають як ідола, якого шукають, коли щось потрібно. Отже, цей євангельський уривок дає зрозуміти, що існують хибні підстави, щоб шукати Христа, зокрема, коли Його сприймають як якогось ґуру чи талісман. Папа підкреслив, що ставлення Ісуса до нас є зовсім іншим: Він не відкидає людей, а спонукає замислитися над тим, що відбувається в їхньому серці. «Христос кличе нас до свободи, – наголосив проповідник. – Він не хоче рабів чи клієнтів, а шукає братів і сестер, яким може посвятити себе повністю. Щоб з вірою відповісти на цю любов, недостатньо просто чути про Ісуса: потрібно прийняти сенс Його слів. Недостатньо навіть бачити те, що робить Ісус: потрібно йти за Ним і наслідувати Його приклад».
Воскреслий дарує вічне життя
Святіший Отець зауважив, що Христові слова: «Працюйте не на ту їжу, яка проминає, а на ту їжу, яка залишається на життя вічне» (Йн, 6, 27) вказують на Його справжній дар для нас: «Він не закликає нас не дбати про щоденний хліб, який, навпаки, розмножує в достатку і вчить просити в молитві. Він навчає нас правильному способу шукати хліб життя – їжу, яка живить нас навіки».
Папа вказав на проблеми сучасного світу, такі як насильство, несправедливий розподіл дібр, і підкреслив, що «Христос чує плач народу і оновлює нашу історію, піднімаючи нас після кожного падіння, втішаючи в кожному стражданні та підбадьорюючи в нашій місії». «Так само, як Євхаристія є живим хлібом, який Він ніколи не перестає нам дарувати, так і Його історія не знає кінця, – наголосив проповідник. – Тому Воскреслий відкриває наше життя силою Свого Духа і усуває кінець нашої історії, тобто смерть. Христос живе! Він є нашим Відкупителем».
Євангеліє у серці дає відвагу долати труднощі та розчарування
Наступник святого Петра пояснив, що Пасхальне свідчення стосується не лише Христа – розп’ятого і Воскреслого – але також і нас. Ми не народилися, щоб помирати або стати рабами тілесної чи духовної тлінності. Будь-яке насильство, обман чи пригноблення суперечать дару свободи, який дає нам Христос. Це звільнення від зла і смерті відбувається не лише наприкінці часів, а й у нашому повсякденному житті. Про те, як прийняти цей дар, пояснив сам Христос в тому ж євангельському уривку від Івана: «Діло Боже – вірувати в того, кого Він послав» (Ів 6,29).
«Блаженні ті, що ходять за Господнім законом» (пор. Пс 119/118,1), – процитувавши цей псалом, що прозвучав під час богослужіння, Лев XIV підкреслив, що «саме Господь визначає напрямок цього шляху, а не наші нагальні потреби чи тимчасові моди». «З Євангелієм у серці ви матимете відвагу перед труднощами та розчаруваннями, – наголосив він. – Шлях, який Бог відкрив для нас, ніколи не закінчується». Церква, як пояснив Папа, звіщає Добру Новину не лише словами, а й своїм життям. «Причащаючись Євхаристії – хліба вічного життя – ми покликані служити людям з відданістю: піднімати тих, хто впав, відновлювати те, що зруйноване насильством, і з радістю будувати братерські стосунки», – сказав він.
На завершення Лев XIV зазначив, що «прямуючи разом у світлі Євангелія, Церква в Анголі зростає, черпаючи силу з Євхаристії і проявляючи турботу про кожну людину та весь народ». Рясні покликання серед молоді, за його словами, є знаком того, що вони відкриті на Божий дар, який завжди щедрий до тих, хто приймає його з чистим серцем. «Завдяки Хлібу Життя, яким ми сьогодні ділимося, ми можемо надалі йти шляхом усієї Церкви, метою якого є Царство Боже, світлом якого є віра, а життєвою силою – милосердя», – сказав він.
