19 вересня 2022 р., в Кафедральному соборі Успіння Пресвятої Діви Марії, м. Харкова, вечірню Святу Месу очолив кардинал Конрад Краєвський. Який вчетверте прибув в Україну від імені Святішого Отця Франциска, щоб бути поряд з народом України, який переживає 208 день повномаштабного вторгнення країни-агресора рф.
Про це пише сторінка Харківсько-Запозької дієцезії.
Співслужили Святу Месу з кардиналом Конрадом Краєвським єпископ-ординарій Павло, місцеві священники на чолі з настоятелем о. Григорієм Семенковим і отці Василіяни зі Свято-Покровського Монастиря (Покотилівка). Також був присутній єпископ Харківський і Богодухівський Митрофан Бутинський і представники міської адміністрації.
На початку Богослужіння з привітальним словом до кардинала Конрада звернувся єпископ- ординарій Павло, дякуючи за присутність, духовну підтримку і спільну молитву, а на Його руки складаючи подяку для Святішого Отця Франциска за постійну пам’ять, молитву, духовну присутність і матеріальну допомогу в цей нелегкий час для нашої країни.
У своїй проповіді Його Еміненція сказав: «Коли я читаю Євангеліє, то Євангеліє читає моє життя. Спробуймо придивитися, що Євангеліє говорить сьогодні до нас. Світло є не для того, щоб його сховати. Якщо хтось запалює лампу або свічку, то не ховає її, але ставить на свічнику.
Християнин це той, хто є свідком. Не можна свідчення того, що я є християнином, приховати або робити його невидимим. Часом, слова християнина є не так важливі, як свідчення. А це свідчення можна розпізнати через спосіб мого життя. Християнин це той, який живе чистим Євангелієм. Євангелієм без коментаря. Чисте Євангеліе це означає так, як того хоче Ісус. Це означає, що я повинен мати логіку Євангелія.
Коли не знаю, що обрати, як зробити, куди піти, як жити, то варто запитати, що б зробив Ісус? Що б зробив Ісус на моєму місці?
Часом Євангеліє для мене є дуже важким. Але Бог не зражається моїми гріхами і завжди пробачає, бо хоче, щоб я був гарний.
Я стараюся жити в такий спосіб. Дуже часто, протягом дня, йду до Пресвятих Дарів і питаю: «Боже, чи Тобі сьогодні подобається моє життя? Чи Тобі подобаються мої вибори, які роблю? Чи те, що я роблю є християнське? А може це світське і немає нічого спільного з Євангелієм?»
Такі думки в мене народилися з самого ранку, коли переживав сьогоднішнє Євангеліє.
Не знаю чи пам’ятаєте, бо серед нас багато молодих людей, але, коли був похорон Папи Йоана Павла II в Ватикані, то на домовину Папи поклали Євангеліє. Не покладено мітру, не покладено чаші, але покладено Євангеліє.
Чому саме Євангеліє? Тому що Папа Йоан Павло II всі справи свого життя, а також справи Церкви розв’язував згідно з Євангелієм.
Цього Вам і собі бажаю на все життя».
На завершення Святої Меси, Його Еміненція звернувся до вірян, які прийшли, щоб разом молитися: «Папа Франциск хотів, щоб я відвідав Україну, людей, які вже понад 200 днів тривають і моляться, а священники не залишили свою паству.
Від виїзду з Риму я вже проїхав понад 5000 кілометрів. Їдучи від Львова, затримувався в маленьких парафіях, спільнотах, щоб з ними бути, молитися, а також допомогти їм від імені Святішого Отця в дуже конкретний спосіб.
Сьогодні ми були в Ізюмі. Там, де сотні людей були вбиті й поховані. Папа також дуже хотів, щоб там помолитися. Він щоденно пам’ятає про Україну. У всіх своїх офіційних промовах говорить про Україну. Навіть, як кілька днів тому, коли був з візитом в Казахстані, то сказав: «Не забувайте про кохану Україну!»
За хвилину, після благословіння, хочу роздати всім присутнім розарії, які я привіз з Риму від Святішого Отця.
Коли роздавав їх військовим на лінії фронту, дуже часто, вони відразу вдягали їх на шию. Бо з вірою можемо гори переносити, а що ж натомість закінчити цю безглузду війну».
Фото: Харківсько-Запорізька дієцезія
