У суботу, 24 жовтня, у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні відбулося Всеукраїнське паломництво Лицарів Колумба під гаслом «Під покровом блаженних». На Прикарпатті зібралися сотні братів-лицарів із різних куточків України, щоб спільно молитися, ділитися досвідом служіння та засвідчити єдність у вірі й благодійній діяльності.
Проща розпочалася із зустрічі з Апостольським нунцієм в Україні, архієпископом Вісвальдасом Кульбокасом. Відтак брати-лицарі разом з єпископами та духовенством процесійно увійшли до храму. Після урочистого зодягання розпочалася Архієрейська Божественна Літургія.
Богослужіння очолив архієпископ і митрополит Івано-Франківський владика Володимир Війтишин у співслужінні Апостольського нунція в Україні архієпископа Вісвальдаса Кульбокаса, єпископа-помічника Кам’янець-Подільської дієцезії Римсько-Католицької Церкви Радослава Змітровича OMI, єпископа-помічника Київської архієпархії УГКЦ, секретаря Синоду Єпископів УГКЦ владики Андрія Хім’яка та єпископа-помічника Івано-Франківської архієпархії УГКЦ владики Миколи Семенишина, а також численно зібраних душпастирів, які провадять спільноти лицарів у своїх парафіях.
Під час Божественної Літургії проповідь виголосив архієпископ Вісвальдас Кульбокас. Роздумуючи над євангельською розповіддю про зцілення чоловіка із сухою рукою, він наголосив, що Христос творить чудеса тоді, коли вони необхідні для спасіння людини: «Ми звертаємося до Нього кожного дня з різними проханнями, щоб Він допоміг нам, врятував нашу душу й тіло. Але ми ніколи точно не знаємо, в який момент чи день Ісус скаже: “Твоє прохання збігається з моїм, тому що це важливо для твого спасіння”».
Проповідник підкреслив, що Божа відповідь на людські прохання не завжди означає негайне фізичне зцілення чи припинення страждань. Навіть випробування, хвороби та війна можуть стати нагодою для глибшого духовного переосмислення, а головним даром, якого людина має прагнути, залишається спасіння душі.
«Не завжди чудеса Ісуса дають нам фізичне зцілення чи земний мир. Перший дар, якого ми чекаємо від Ісуса, – це не просто зцілення чи спокій, а щоб Він врятував наші душі. Це найголовніше», – наголосив Апостольський нунцій.
Відтак він звернув увагу на значення спілкування зі святими та молитви за їхнім заступництвом. На прикладі святого отця Піо з П’єтрельчини проповідник пояснив, що святі не є далекими від людей: до них можна звертатися в молитві так само природно, як ми звертаємося до близьких, просячи про допомогу й підтримку.
Переходячи до теми паломництва, архієпископ нагадав про особливе значення Відпустового центру в Старуні, пов’язаного зі служінням блаженного священномученика Симеона Лукача, а також про духовну спадщину блаженного Майкла Маꥳвні, засновника Лицарів Колумба. Він також наголосив на особливому свідченні спільноти Лицарів Колумба, яка продовжує служіння навіть у час війни. Згадавши братів-лицарів, які загинули, захищаючи Україну, проповідник закликав вірних звертатися до блаженних із молитвою про спасіння та духовне зростання.
«Ми сьогодні звертаємося до блаженних Симеона Лукача та Майкла Маꥳвні, кожен зі своїм проханням, щоб вони допомогли нам урятувати наші душі та супроводили нас до святості. А коли буде потреба зробити для нас інше диво – врятувати наше фізичне тіло, – хай вони моляться за нас. І хай Господь дарує нам мир, спокій, допомогу, терпеливість та зцілення душі й тіла», – підсумував архієпископ Вісвальдас.
Після завершення богослужіння до учасників прощі звернувся митрополит Володимир. Він привітав численно зібраних братів-лицарів на старунській землі та наголосив на особливому значенні цієї зустрічі для Церкви й спільноти.
Окремо владика Володимир подякував усім присутнім архієреям за спільну молитву та участь у прощі. Він підкреслив важливість єдності між Українською Греко-Католицькою та Римсько-Католицькою Церквами, наголосивши, що спільнота Лицарів Колумба єднає людей задля служіння Богові й ближнім.
За матеріалами та фото Департамент інформації Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.
