У неділю вранці, 4 жовтня 2026 року у верхній базиліці св. Франциска відбулась Свята Меса з нагоди урочистості святого Франциска. Цьогорічні святкування мали надзвичайний характер, адже відбувались в межах ювілею 800-річчя смерті цього святого. Євхаристійне богослужіння очолив Голова Конференції єпископів Італії архиєпископ Болоньї кардинал Маттео Дзуппі. Йому співслужили Єпископ Ассізі-Ночери, Умбра-Ґуальдо-Тадіно і Фоліньйо Феліче Аккрокка, представники Ордену Братів Менших Конвентуальних, а також кардинал Анхель Фернандес Артіме, Папський легат для папських базилік Ассізі.
Про це повідомляє Vatican News.
У цей день францисканська святиня була переповнена вірянами. На богослужінні були присутні Президент Італійської Республіки Серджо Маттарелла, представники державних інституцій з усієї Італії, а також іноземні гості, адже святий Франциск є небесним покровителем Італії.
Відмовитись будувати культуру сили
На початку проповіді кардинал Дзуппі наголосив, що святий Франциск – це «живий образ Христа», який продовжує нам відкривати обличчя вічного Отця, допомагає бачити Його присутність і виконувати Його волю.
За словами архієпископа Болоньї, брат Франциск продовжує промовляти до нашого серця «не вченою лекцією чи точними й нещадними судженнями», а своїм життям, своїми вчинками та словами. Він вчить нас бути миротворцями, аби принести мир туди, де панують насильство, ненависть і непорозуміння. «Він звільнився від усього, аби бути беззбройним», – наголосив проповідник і додав, що це зовсім не означає бути м’якотілим, поступливим чи безхребетним. У цей час, вів далі кардинал, ми піддаємося спокусі і перебуваємо під впливом культури сили – вульгарної та нав’язливої, оманливої, що є також наслідком недоречного пафосу та колосальних економічних інтересів, націоналізмів, які руйнують держави, та кампаній, що створюють образ ворога замість того, щоб шукати те, що об’єднує.
Війна – не наше призначення
На думку очільника єпископату Італії, зарозумілість могутніх руйнується прикладом смирення і простоти святого Франциска, які не стають поверхневістю чи гонитвою за «зовнішнім блиском». «Він звертається до кожного, бо його віра не спрямована проти когось, а є любов’ю до всіх, бо він бачить усе очима Бога», – наголосив проповідник. Франциск – це людина, яка не гналась за «порожньою риторикою чи особистою вигодою». Його світ також був позначений жахливими війнами. Єдине, що варто шукати у цьому «божевіллі, що зводить людей з розуму», – це мир і справедливість, бо лише вони дозволяють відшукати й захистити всі інші істини. За словами Болонського архієпископа, святий з Ассізі нагадує нам, що «війна не є нашим призначенням, а мир починається з нас і є єдиним можливим майбутнім».
Любити – це віддавати
Продовжуючи свою проповідь, кардинал Дзуппі зазначив, що брат Франциск, «бувши бідним», збагачує інших. «Любити – це віддавати, і немає радості без того, щоб приносити щастя ближньому, починаючи з бідного, якого ми любимо таким, яким він є, а не таким, яким, на нашу думку, він мав би бути. Зв’язати себе з бідним не як з об’єктом інтересу, а як із нашим братом – це не жертва, а досвід любові, яка дарує та відкриває лагідність і дружбу», – наголосив він.
На думку проповідника, святий Франциск допомагає наново відкрити «найглибші спільні корені» Італії, які наповнюють культурою, що походить від Христа і веде до Христа, яка має живитися молитвою та служінням. Святий з Ассізі був братом для всіх, ішов усюди, і «всюди почувався як вдома, і кожен поруч із ним почувався як вдома».
Мир, що спирається правовому порядку
«Саме тому, що святий Франциск чітко усвідомлював, ким він є і в що вірить, не боявся зустрічатися з усіма і бути поруч із кожним – не з мечем, а через діалог, як брат, без зарозумілості та відстороненості. У ці загрозливі часи він допомагає нам зрозуміти, що лише разом ми знайдемо відповідь і що лише тоді, коли мир панує серед усіх, це справді мир», – підкреслив на завершення своєї проповіді кардинал Дзуппі. На його думку, сьогодні святий Франциск звернувся би до нас із закликом бути смиренними творцями «миру, які з мужністю допомагатимуть жити разом», спираючись на правовий порядок, а не нав’язуючи «право сили». «Святий Франциск не вказує на любов, зведену до розмитої, невимовної ідеї, яка нічого не вимагає, що помилково заспокоює тих, хто намагається врятувати себе, а на любов, якою є справжня, всеосяжна любов до всіх, вкорінена в істинному захисті, яким є Христос», – підсумував проповідник.
Запалення вічної лампади
Цьогорічні святкування відзначилися історичним моментом: регіон Умбрія передав традиційну олію для лампад, а мер Ассізі Вальтер Стоппіні вперше в історії ювілейних заходів особисто запалив вотивну лампаду італійських муніципалітетів, яка постійно горить біля крипти з мощами святого. Цей жест від імені всіх муніципалітетів країни став символом єдності та спільної молитви за мир.
Послання миру з площі перед базилікою
Після Меси з лоджії монастиря Сакро-Конвенто пролунали промови окремих гостей. «У ці часи, позначені безглуздими й жорстокими війнами, великим насильством, маніпуляціями та зарозумілістю, ми сподіваємося, що сонце Франциска осяє світ, наверне серця, закам’янілі від ненависті, і вкаже шлях до миру, надії та спокійного, братерського співжиття», – зазначив Президент Італії Серджо Маттарелла.
Розмірковуючи про постать святого з Ассізі, Президент зауважив, що час «анітрохи не зменшив його привабливості та харизми, які живуть далеко за межами Італії та самого християнства, сином і видатним представником якого він є – пророком миру, любові й поваги до творіння». Францисканські спільноти, зазначив він, винесли релігійне життя «за межі урочистості монастирів у міську та соціальну тканину» своєї епохи, яка «так потребувала самовідданості та присутності». Вони втілили «ідеал євангельської бідності та близькості до найменших, залишивши глибокий слід у середньовічному суспільстві й проклавши шлях до нових форм солідарності та нових принципів людських стосунків».
Зі свого боку, настоятель францисканського монастиря о. Марко Мороні закликав зібраних «завжди» захищати гідність кожної людини «без будь-яких винятків». Він також оголосив, що спільно з місцевою владою було ухвалено «пропозицію щодо створення тривалого, відчутного знаку ювілею» – заснування дитячого хоспісу в межах регіональної мережі паліативної допомоги Умбрії.
«Хода зі святим Франциском»
Напередодні близько 3 000 людей долучилися до нічної «Ходи зі святим Франциском». Під супровід пісень, молитви, катехиз та історичних інсценізацій учасники пройшли маршрутом, яким у 1226 році переносили труну святого – від місця його смерті в Санта-Марія-дельї-Анджелі до Базиліки святого Франциска.
Опівночі дзвони всіх храмів Ассізі сповістили про початок Євхаристійного богослужіння, яке очолив Папський легат кардинал Анхель Фернандес Артіме. У своїй проповіді він роздумував над «найглибшим посланням» Переходу (Transitus) святого Франциска з цього життя: «Жити добре означає день за днем вчитися вмирати для самих себе, щоб ми могли все повніше належати Христу». Зрештою, підкреслив він, «те, чим ми володіли, наші досягнення, образ самих себе, який ми створювали» – не матимуть значення. «Залишиться любов. Залишиться Христос. Франциск вмирає бідним, але він вмирає багатим на єдине багатство, яке ніколи не вмирає – Господа».
На завершення проповідник закликав зібраних «повернутися до найголовнішого», поставивши Христа «в центр», навчаючись «довіряти Богові» та живучи «з меншою прив’язаністю до речей і більшою увагою до людей».
