Відкриваючи зустріч «Десять років Amoris laetitia: звіщати Євангеліє разом із сім’ями сьогодні», на яку до Ватикану прибули деякі подружні пари, експерти, а насамперед Глави Східних Католицьких Церков і голови єпископських конференцій, Лев XIV закликав прислухатися до історій, зібраних за ці роки, звернув думку до молоді, яка прагне любові, але боїться майбутнього, та висловив сподівання, що будуть сформульовані нові відповіді та накреслені нові шляхи.
Пише Vatican News.
«Нам, безперечно, є чому повчитися у сімей». Саме тому Лев XIV закликає до уважного слухання та глибокого розпізнання глав Східних Католицьких Церков та голів єпископських конференцій, які разом із деякими подружжями та експертами зібралися у Ватикані від 7 до 14 жовтня 2026 року, щоб обміркувати тему сім’ї в десяту річницю публікації «Amoris Laetitia» – Апостольського напоумлення Папи Франциска, що стало підсумком двох Синодів про сім’ю 2014 і 2015 років. «Десять років Amoris laetitia: звіщати Євангеліє разом із сім’ями сьогодні» – такою є тема зустрічі, відкриття якої відбулося в другій половині дня 7 жовтня. Протягом наступного тижня вона відбуватиметься за «синодальною» схемою з чергуванням свідчень, роздумів, виступів, бесід, роботи в групах та молитовних моментів.
Історії, зібрані на цьому шляху
Перш ніж надати вказівки та рекомендації, Папа вписує цю подію в «довгий і плідний синодальний та місіонерський шлях», на якому Церква зосереджувала свою увагу на темах подружжя та сім’ї: від «Familiaris Consortio» святого Йоана Павла II аж до «Amoris laetitia». Ця історія, що триває понад півстоліття, «накладає особливу відповідальність». Протягом останніх десяти років, прийнявши «Amoris Laetitia», Церква, за словами Святішого Отця, крокувала разом із сім’ями в різних обставинах, збирала запити та «історії навернення, несподіваних плодів і взаємин», стикалася з труднощами та бачила, як на цьому шляху виникали запитання. «Покладімо їх перед Господом і поділімося ними один з одним, стараючись розпізнавати, що Бог чинить серед нас і куди Його Дух веде Церкву сьогодні», – запросив Наступник святого Петра.
Питання, на які слід сміливо відповісти
Пріоритетом є вміння вислухати, щоб мати змогу сформулювати відповіді на запитання сімей, які живуть у цей час, що значно відрізняється від того, що було десять років тому. «Їхнє життя ставить перед нами також запитання, які заслуговують на те, щоб їх розглядати сміливо. У багатьох контекстах спостерігається дедалі більший розрив між тим, як сприймаються сексуальність та інтимність, і християнським баченням подружжя», – сказав Лев XIV. Зокрема, думки Папи спрямовані до молоді, яка «не перестає прагнути любові, вірності та приналежності», але якій часто «важко зрозуміти, як таке бачення любові може втілитися в їхньому житті, або повірити, що зобов’язання на все життя є умовою досягнення того, чого вони прагнуть». «Економічна нестабільність, міграція, насильство, самотність та інші форми емоційної вразливості, у свою чергу, впливають на вибір людей та на те, якими вони уявляють своє майбутнє», – пояснив він.
Вчитися від сімей
Папа закликав звертати увагу на ці «конкретні обставини» життя людей, які потребують супроводу. «Як пастирі, ми отримали відповідальність, у будь-який час, коли це доречно чи недоречно, звіщати красу Божого задуму щодо подружжя та сім’ї, а також її покликання до любові та ніжності», – зазначив він. Це виклик, але на допомогу приходить «мудрість Божого люду», яка проливає світло також на «ситуації, позначені труднощами, самотністю» та «на перший погляд, невдачами». «Сам Господь, – додав Лев XIV, – терпеливо навчає нас, коли ми знаходимо час, щоб слухати, і нам, безперечно, є чому повчитися у сімей».
Тож Святіший Отець ставить кілька запитань, корисних для розгортання майбутніх дискусій та роздумів: «Чого насправді шукають люди в цих культурних змінах? Що нам відкривають їхні радощі та надії, їхні смутки та тривоги? У яких сферах наша мова та наші душпастирські практики здатні відкрити шлях, а де, навпаки, не здатні торкнутися сердець людей або підтримати їхні зусилля творити добро?». І ще: «Чого нас вчить досвід сімей — досвід, з якого ми ще не винесли повних уроків? Що ми можемо запропонувати як виховання для здорового й святого сімейного життя? Зокрема, чого ми можемо навчитися від батьків, які намагаються супроводжувати своїх дітей та молодь у подібних обставинах?».
Досвід крихкості
Насамперед тема вразливості заслуговує на «особливу увагу», як зазначає Святіший Отець, «оскільки вона може глибоко вплинути на те, як люди сприймають себе, своє майбутнє і навіть свої стосунки з Богом та Церквою». «Досвід крихкості ставить питання: чи здатні ми залишатися поруч один з одним, коли життя вже не відповідає нашим сподіванням, і чи вміємо ми розпізнавати дію благодаті також у ситуаціях, позначених обмеженнями, ранами та тим, що виглядає як невдачі. І в цьому аспекті досвід сімей може чогось навчити всіх, адже крихкість є частиною нашого спільного людського стану і, отже, також життя Церкви», – сказав Лев XIV, додавши, що нам потрібні «благодать, прощення та можливість починати наново, щоб виконувати Божу волю».
Діалог у дусі свободи
Отже, Папа ставить ще кілька запитань: «Який тип Церкви зустрічають люди саме в той момент, коли вони перебувають у стані найбільшої уразливості?», «Чи можна зустріти істину, яку ми проголошуємо, через терпеливість, близькість та милосердя нашої душпастирської присутності?», як звіщати «повну глибину вчення Євангелія про сім’ю?». Наступні дні, на його думку, стануть нагодою надати «ваги» цим питанням. Завдання полягає не лише в тому, щоб інтерпретувати реалії сімейного життя, а й у тому, щоб «дозволити їм ставити нам запитання та спонукати нас до пастирської відповідальності, аби Церква могла знайти нові шляхи для звіщення Євангелія».
«Нехай же наш взаємний діалог буде позначений тією євангельською свободою, яку ми бачимо в Діяннях Апостолів. Щоб ми могли ділитися тим, що принесло радість у наші Церкви, тим, що стало для нас випробуванням, та тими питаннями, які найяскравіше викристалізувалися завдяки досвіду. Крім того, різноманітність ситуацій, з яких ми походимо, може стати даром для розпізнання всієї Церкви», – підкреслив Єпископ Риму, закликаючи ієрархів поєднати «Amoris laetitia» з тим, що Церкви пережили протягом останніх десяти років.
За словами Святішого Отця, нам потрібне відродження «душпастирської креативності перед обличчям нових питань». «Сподіваюся, що завдяки численним історіям, які ви приносите зі своїх Церков та з різних культурних контекстів, поступово сформується спільна розповідь про ці десять років, позначена радістю та надією, і яка дозволить нам чесно підійти до випробувань та труднощів, що залишаються», – сказав він.
