Під час зустрічі з учасниками наукової конференції «XXI століття: нова епоха мучеників?» Папа Лев XIV наголосив, що свідчення тих, хто віддав життя за Христа, не належить лише минулому: воно й сьогодні протистоїть культурі сили та насильства, вказуючи шлях до цивілізації любові.
Пише Vatican News.
«Ви приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Ді 1,8). Цими словами Воскреслого Христа Лев XIV окреслив сенс свідчення тих, хто віддав життя за Євангеліє в різних країнах та історичних обставинах. 16 вересня 2026 року Папа прийняв у Климентинському залі Апостольського палацу близько 300 учасників наукової конференції «XXI століття: нова епоха мучеників?», яку організувала Дикастерія у справах визнання святих і Комісія з питань нових мучеників – свідків віри. Цю комісію в 2023 році скликав Папа Франциск, щоб збирати свідчення про тих, хто віддав життя за Христа, незалежно від канонічного процесу чи конфесійної приналежності. Це стосується і складних випадків, коли смерть християнина настала внаслідок насильства, зловживання владою чи діяльності злочинних угруповань, а не безпосередньо через ненависть до віри.
Свідчення віри як відповідь на культуру сили
Лев XIV зазначив, що й сучасна епоха, «позначена культурою панування, безмежної сили та невпинного розвитку системи озброєнь», має своїх свідків віри. Багато з них залишалися вірними Христу, протистоячи несправедливості та виконуючи своє євангельське покликання аж до смерті. Їхня сила, підкреслив Папа, походить не від насильства, а з перемоги Христа, Агнця, який прийняв на себе зло. Саме тому християнський спосіб життя, за словами Лева XIV, полягає не в пошуку протистояння, а в його подоланні лагідністю. Пригадуючи слова Папи Франциска з Evangelii gaudium, Святіший Отець зазначив: «Учень готовий віддати все своє життя, аж до мученицької смерті, як свідчення про Ісуса Христа, але його мрія не в тому, щоб наживати собі ворогів, а в тому, щоб Слово було прийняте й виявило свою визвольну та оновлюючу силу».
Свідки, які промовляють життям
Окремо Папа звернув увагу на євангелізаційну силу особистого свідчення, нагадавши слова святого Павла VI з Evangelii nuntiandi: «Сучасна людина охочіше слухає свідків, ніж учителів, […] а якщо й слухає вчителів, то робить це тому, що вони є свідками». У цьому контексті Лев XIV підкреслив, що свідчення віри має особливу силу саме тоді, коли воно стає частиною повсякденного життя. «Свідки віри не пропонують ідеології, а показують віру, прожиту в повсякденності. Їхня переконливість народжується з узгодженості між словами та вчинками – узгодженості, яка часто доходить аж до найвищої жертви. У культурному середовищі, позначеному байдужістю, “святість поруч” і тихий героїзм стають промовистим свідченням, здатним звернутися до кожного, навіть до тих, хто найбільше сумнівається», – зазначив Папа.
Зорі, що сяють у темряві
Наприкінці Святіший Отець запропонував дивитися на мучеників і свідків віри як на знаки надії для Церкви та людства. Їхня відданість справедливості, правді, миру й свободі, за його словами, допомагає Церкві повніше відбивати світло Христа та вказувати шлях до «цивілізації любові». Папа звернувся до образу, який підкреслює не лише героїзм цих людей, але й те, що їхнє свідчення покликане освітлювати сучасність: «Ми захоплюємося цими нашими братами й сестрами, як зорями, що сяють у темряві егоїзму та панування сильнішого над слабшим. Вони допомагають Церкві повніше відбивати світло Христа-Господа, щоб вказувати сучасному людству шлях, який веде до цивілізації любові».
Лев XIV закликав усіх долучатися до цього свідчення, яке він назвав «горизонтом зобов’язань» і «майданчиком надії», та подякував учасникам конференції за їхню працю зі збереження пам’яті про нових мучеників – свідків віри. Завершуючи зустріч, він доручив їхнє служіння заступництву Пресвятої Діви Марії, Цариці мучеників, і уділив своє Апостольське благословення.
