Блаженні Ульми є заступниками передусім у сімейних справах. Про це свідчать наміри, які паломники залишають у Марковій. Серед них багато подяк за вже отримані ласки, розповідає для Vatican News о. Роман Хованець, настоятель парафії в Марковій. Він зазначає, що деякі паломники особливим чином доручають себе заступництву блаженних дітей, адже вони були найбільш невинними і загинули лише тому, що їхні батьки надали притулок євреям, яким загрожувала небезпека.
Сьогодні минає третя річниця беатифікації Юзефа і Вікторії Ульмів та їхніх семи дітей. Могила польських мучеників і надалі притягує багатьох паломників. Вони приїжджають як індивідуально, так і організованими групами. Найбільш зворушливо бачити, як цілі родини в тиші: батьки разом із дітьми – стоять навколішки перед реліквіями Ульмів, – розповідає о. Хованець.
Біля їхньої могили родини моляться про життя у святості
Хоча від мученицької смерті родини з Маркової минуло вже 82 роки, їх і надалі сприймають як святих нашого часу. Звичайно, вони жили у складних обставинах, однак їхнє щоденне життя було подібним до життя будь-якої іншої родини. Саме тому їхній приклад приваблює та заохочує подружжя і родини довіритися Богові й просити про дар спільного життя у святості, розповідає хранитель реліквій мучеників із Маркової.
Заступники у сімейних справах
Свідченням того, що переживають паломники, є наміри, які вони залишають біля могили Ульмів і які представляються Богові під час спільної молитви сьомого дня кожного місяця. Літургійний спомин родини з Маркової припадає саме на 7 липня, у річницю шлюбу Юзефа та Вікторії. Як додає о. Хованець, із цих прохань і подяк за отримані ласки можна зрозуміти, що передусім їх сприймають як заступників у сімейних справах.
Заступництву Ульмів також доручають справу захисту життя. До Маркової приїжджає багато груп pro-life, особливо з Північної Америки, щоб за посередництвом цієї блаженної родини молитися в намірі ненароджених дітей.
Приклад святості у щоденному житті
Настоятель зазначає, що про мучеників із Маркової говорять дедалі більше. Усі знають про їхній героїчний вчинок, знають, що вони прийняли до свого дому вісьмох євреїв, яким загрожувала небезпека, усвідомлюючи, що таким чином ризикують власним життям. Однак їхня позиція не була випадковою. Це був плід багаторічної вірності Богові, Його Слову та заповідям. Ульми формували свою святість у повсякденному житті, нагадує о. Роман Хованець.
