Римсько-Католицька Церква в Україні переживає Рік Пресвятого Серця Ісуса. Це нагода глибше пізнавати таємницю Серця Спасителя, молитися, шукати в Ньому близькості, натхнення та сили. Сестра Ірина Губар, яка належить до Згромадження Сестер Урcулянок Серця Ісуса в агонії, розповіла про харизму Згромадження та про те, як щодня жити побожністю до Серця Ісуса, а також як свята Урсула Ледуховська переживала часи, схожі на наші, довіряючи своє життя Серцю Ісуса.
Сестро, Ви належите до Згромадження, яке особливим чином вшановує Пресвяте Серце Ісуса, а саме до Сестер Урсулянок Серця Ісуса в агонії. Розкажіть будь ласка чому для Вашої засновниці було так важливо присвятити Згромадження Пресвятому Серцю Ісуса? Що цьому сприяло?
Таємницею Пресвятого Серця Ісуса свята Урсула була захоплена змалку і розвивала цю побожність усе своє життя. Про це неодноразово писала у листах до рідної сестри, блаженної Терези Ледуховської, брата та подруги.
В одному з листів, будучи ще молодою монахинею, вона звертається до подруги: «Хочу ще тобі сказати, що щодня від сьомої до восьмої вечора я проводжу свою годину перед Серцем Ісуса, тобто протягом цієї години я особливим чином жертвую себе Божественному Серцю, щоб відшкодувати за тих, хто завдає Йому болю. Чи хотіла б ти також пожертвувати цю годину у цьому намірі? Це можна зробити будь-де і за будь-яких обставин. У цю годину я маю «зустріч» у Божественному Серці з усіма, кого люблю… Світські люди влаштовують «вечірки», чому б і мені не влаштовувати свої «вечірки» – а до такої чудової кімнати, у яку я запрошую своїх близьких, напевно, світські люди не запрошують. Єднаючись о сьомій годині, тричі повторюймо: Нехай Божественне Серце Ісуса буде улюблене всюди!».
Свята Урсула взяла участь у канонізації Маргарити Марії Алякок, яку Ісус обрав апостолкою Свого Серця. Спогади про цю урочистість збереглися у її листах до сестер, коли у 1920 році Мати Урсула поїхала до Риму, щоб врегулювати справи, пов’язані із затвердженням нового Уршулянського Згромадження. З волі Церкви Згромадження було пов’язане із Серцем Ісуса в агонії.
«26 квітня канонізація бл. Маргарити – я буду присутньою і випрошуватиму для нас усіх величезну набожність і довіру до Найсолодшого Серця Ісуса», – писала вона згодом. А в наступному листі: «Я так просила, щоб ця перша апостолка Серця Ісусового також і наше Згромадження прийняла до співпраці на честь Серця Ісуса. Усі ми того прагнемо, а вона нехай випросить нам благодать, щоб це прагнення стало дією».
Як у повсякденному житті можна виявляти свою побожність до Серця Ісуса?
На цю тему у своєму духовному Заповіті свята Урсула залишила нам свої вказівки: «Моє перше і найщиріше прохання до вас, діти мої: любіть, любіть щораз палкіше Божественне Серце Ісуса. Нехай любов до Божественного Серця породжує у вашому серці непохитну довіру до доброти Серця Ісуса, ту впевненість довіри, яка з усім спокоєм глибокого переконання очікує всього від Найсвятішого Серця Ісуса! Що б не трапилося, ви завжди залишайтеся в благословенній вірі, що Серце Ісуса поведе вас доброю дорогою… Ця довіра, непохитна, дитяча, спокійна, є одним з найбільших доказів любові, який ми можемо дати Ісусові. Довіряйте, діти мої, довіряйте, навіть якщо горизонт життя чорний, як ніч, довіряйте! Господь Ісус, Серце Ісуса перемогло світ, всі нещастя і біди світу… Проявляйте свою любов до Пресвятого Серця, вірно і наполегливо наслідуючи його чесноти – в цьому ваша любов, ваше життя, ваша святість, ваша вічна слава!».
Набожність до Серця Ісуса має бути не просто набором молитов, а способом життя, в якому ми уподібнюємося до Його Серця. Помічними в цьому є щоденний ранковий Акт посвяти Божому Серцю, адорація, регулярне прийняття таїнства Покаяння, участь у Святій Месі. Також важливо намагатися приймати щоденні дрібні прикрощі, образи чи втому без нарікання, а як жертву за навернення грішників та відшкодування Божій любові за провини людства. І, зрештою, уважно озиратися довкола, щоб помітити тих, хто поруч, хто потребує допомоги, та відкривати своє серце для прощення.
Сестро, як на Вашу думку Рік, присвячений в Україні Пресвятому Серцю Ісуса, може вплинути на ситуацію, яка зараз відбувається в нашій країні, та на нас, українців?
Вважаю, що цей рік, подарований нам Церквою в Україні, – це нагода для кожного з нас зазирнути у власне серце та поглянути на Серце Спасителя.
Серце Ісуса, яке сповнене милосердя, дає нам простір для духовного відновлення та відпочинку. Це можливість принести свій біль, страх і втому до Того, Хто Сам пережив зраду, страждання та смерть, і віднайти в Ньому силу не зневіритися. Це також нагода для поглиблення молитовного життя за справедливий мир і захист України. Побожність до Серця Ісуса спонукає нас переходити від слів до дії. Вона має стати поштовхом до волонтерства та безкорисливих учинків, спрямованих на підтримку тих, хто переживає складні хвилини у житті.
Окрім цього, вшанування Пресвятого Серця Ісуса додає людині сили, щоб не тривати у руйнівній ненависті до ворога. Воно допомагає зберегти людяність у нелюдських умовах, щоб захищати свою землю з любов’ю до рідних, а не з ненавистю до ворога.
Серце Ісуса – це джерело прощення, витривалості та мужності. Цей рік може стати для українців часом глибокої внутрішньої переміни та духовного зміцнення – коли через духовне єднання з Христовим Серцем ми отримуємо сили вистояти, зберегти світло в душі та жити в любові, справедливості й взаємній підтримці.
Що для Вас особисто означає присвячення себе Серцю Ісуса, якому Ви присвятили все своє життя?
Для мене особисто – це щоденне відновлення тієї відповіді, яку дала, складаючи монаші обітниці, щоб щодня наново віддавати Богу своє серце, свій розум, свою волю, свої сили, свої радості і труднощі, щоб Господь перемінював мене та щоб діяв через мене.
Це постійна внутрішня праця над тим, щоб моє серце ставало подібним до Серця Христового – лагідним, покірним, співчутливим, вибачливим. Це прагнення дивитися на світ Божими очима та школа навчання бути поруч із тими, кому важко. Серце Ісуса – це моє джерело, де я віднаходжу сили та відновлюю сенс продовжувати свій шлях служіння.
Якби св. Урсула Ледуховська жила в наш час як Ви думаєте, що вона говорила б сучасникам?
Свята Урсула пережила Першу світову війну, революції та геополітичні зміни, тому вона чудово розуміє наші болі й, безперечно, заступається за нас перед Богом.
У цей непростий для українського народу час вона звертає нашу увагу на те, що є доступним знаряддям для кожного: «Не дозволяйте страху та темряві вкрасти у вас внутрішній спокій. Подаруйте добру усмішку й добре слово тому, хто поруч. Іноді саме це рятує людину від розпачу».
Так, як тоді, так і тепер, закликає не чекати ідеальних умов, а діяти тут і зараз: «Працюйте там, де Бог вас поставив. Малі, денні, сумлінні вчинки – це теж велика служба Батьківщині та ближнім. Кожна випрана сорочка, нагодована дитина, якісно зроблена робота чи вислухана людина – це цеглинка у відбудову нашого спільного дому».
І, напевно, головне духовне послання, яке скерувала б до нас: «Коли здається, що сили вичерпані, ініціативи марні, а зло перемагає – поверніться до Джерела. У Серці Христовім є сила, яка долає байдужість і дає наснагу любити навіть тоді, коли це вимагає жертовності».
Розмовляла с. Уршуля Бистрицька SCM
