Під час зустрічі з академічною спільнотою в Католицькому університеті Центральної Африки в Яунде Лев XIV звернувся до теми місії університету в сучасному світі. У своїй промові він наголосив на покликанні католицької освіти бути спільнотою пошуку істини, де віра і розум взаємно доповнюють одне одного. Він звернув увагу на відповідальність викладачів і студентів у формуванні сумління, служінні спільному благу та збереженні людяності.
Про це пише Vatican News.
У п’ятницю, 17 квітня 2026 р, пополудні Папа Лев XIV зустрівся з представниками академічної спільноти. Ця подія відбулася вКатолицькому університеті Центральної Африки в Яунде, столиці Камеруну та стала заключною подією третього дня візиту в цю країну. Цей вищий навчальний заклад був заснований 1989 року Асоціацією єпископських конференцій регіону Центральної Африки (AECCAR) під патронатом Святого Престолу, для студентів шести країн Центральної Африки (Камерун, Центральноафриканська Республіка, Конго-Браззавіль, Габон, Екваторіальна Гвінея та Чад). Програмне гасло університету – «На служінні істини та справедливості». У першому навчальному році, 1991-му, тут навчалося 111 студентів. Сьогодні університет має, серед інших, факультети богослов’я, філософії, політичних та юридичних наук, а також соціальних наук та менеджменту.
Університет як спільнота істини та братерства
«Сьогодні, більше ніж будь-коли, університети, а тим більше католицькі, повинні стати справжніми спільнотами життя та науки, які залучають студентів і викладачів до братерства в пізнанні, щоб спільно переживати радість Істини та глибше осягнути її значення й практичні наслідки», – сказав Папа, звертаючись до учасників зустрічі. Він зауважив, що вже в Середньовіччі, коли постав такий навчальний заклад як університет, його метою був пошук Істини. Святіший Отець процитував енцикліку Папи Франциска Lumen fidei, в якій зазначається, що,«світло віри, поєднане з істиною любові, не є відокремленим від матеріального світу, бо любов завжди переживається в тілі й душі», і що «віра розширює горизонти розуму, щоб краще пролити світло на світ, який відкривається перед науковими дослідженнями».
«Дорогі друзі, Африка може зробити вагомий внесок у розширення обмежених горизонтів людства, яке прагне надії, – наголосив Лев XIV. – На вашому чудовому континенті, науковці особливо покликані відкриватися на міждисциплінарні, міжнародні та міжкультурні перспективи. Крім того, сьогодні існує нагальна потреба розглядати віру в контексті сучасних культурних реалій та сучасних викликів, щоб її краса та переконливість могли проявитися в різноманітних умовах, особливо в тих, що найбільше позначені несправедливістю, нерівністю, конфліктами та матеріальним і духовним занепадом».
Моральне розпізнавання як опора суспільства
Наступник святого Петра підкреслив, що велич нації не можна оцінювати ні за багатством її природних ресурсів, ані за матеріальним становищем її інституцій, бо «жодне суспільство не може процвітати, якщо воно не ґрунтується на чесному сумлінні, вихованому у правді». Людське сумління, за словами Папи, є внутрішнім святилищем, в якому люди відкривають для себе Божий голос, і є тим фундаментом, на якому можна закладати правильні та стабільні основи для кожного суспільства. «Адже саме у сумлінні формується моральне розпізнавання, за допомогою якого ми вільно шукаємо те, що є правдивим і чесним. Коли сумління дбає про те, щоб бути просвітленим і праведним, воно стає джерелом послідовних дій, спрямованих на добро, справедливість і мир», – пояснив Папа.
Новий гуманізм перед викликами цифрової епохи
Глава Католицької Церкви відмітив, що у сучасних суспільствах, а отже, і в Камеруні, спостерігається ослаблення моральних орієнтирів, які раніше скеровували суспільне життя. Ця динаміка пояснюється соціальними змінами, економічними обставинами та політичними процесами. У зв’язку з цим Папа наголосив, що християни, а особливо молоді африканські католики, не повинні боятися «нового». «Саме ваш університет, – підкресли він, – може виховати першопрохідців нового гуманізму в умовах цифрової революції. Хоча африканський континент добре знає її привабливі сторони, йому також відома і темна сторона екологічного та соціального спустошення, спричиненого невпинним видобутком сировини та рідкісних земель». В цьому контексті Папа закликав представників академічного світу не відвертати погляд від цих проблем, бо це «служіння істині та всьому людству». Він додав, що без вимогливих освітніх зусиль «пасивне пристосування до панівних парадигм буде помилково вважатися компетентністю, а втрата свободи – прогресом».
Збереження людяності в цифровому середовищі
У своїй промові в Католицькому університеті Центральної Африки Святіший Отець торкнувся також теми штучного інтелекту. «Як і кожна велика історична трансформація, – сказав він, – також і ця вимагає не лише технічної компетентності, а й гуманітарної формації, здатної пояснити економічні закономірності, вкорінені упередження та форми влади, які впливають на наше сприйняття реальності». Папа зауважив, що у цифрових середовищах взаємодія оптимізована до такої міри, що міжособистісні стосунки зведені до функціональних реакцій. «Дорогі друзі, ви ж, однак, є справжніми людьми! – наголосив він. – Створіння має тіло, подих, життя, до якого слід прислухатися і яке слід захищати».
В рамках теми штучного інтелекту Папа згадав також про штучне відтворення реальності за допомогою технологій. Він зауважив, що коли симуляція стає нормою, тоді здатність людей розрізняти реальність слабшає, а соціальні зв’язки замкнені в замкнутих колах. Люди живуть в ізольованих «бульбашках», бояться відмінностей і втрачають звичку до діалогу, що породжує поляризацію, конфлікти та страх, ставлячи під загрозу також ставлення до істини. Святіший Отець підкреслив, що саме у цій сфері католицький університет покликаний взяти на себе провідну роль. «Адже він не обмежується лише передачею фахових знань, а формує уми, здатні до розпізнавання, та серця, відкриті до любові й служіння», – сказав він.
Католицька освіта як покликання до служіння Церкві і суспільству
Наступник святого Петра згадав також про міграцію, і звертаючись до студентів, зазначив, що «цілком зрозуміла міграційна тенденція» може спонукати їх повірити, що десь інде можна легко знайти краще майбутнє. В цьому контексті він закликав їх плекати бажання служити своїй країні та спрямувати на благо своїх співгромадян ті знання, які вони здобувають в цьому університеті.
Папа Лев XIV пригадав слова з Апостольської конституції Йоана Павла II Ex Corde Ecclesiae (1990 р.), про те що католицький університет «походить із серця Церкви» і бере участь у її місії звіщення правди, яка нас визволяє. Це твердження, за словами Єпископа Риму, спонукає шукати правду в усіх її вимірах; у переконанні, що віра і розум не суперечать одне одному, а навпаки, доповнюють одне одного. Крім того, це нагадує, що викладачі та студенти католицького університету беруть участь у завданні Церкви звіщати всім Добру Новину Христа, у діалозі з різними науками та на служінні глибшого розуміння й застосування правди в житті окремих осіб та суспільства.
Відповідальність викладачів перед молоддю і суспільством
Наприкінці своєї промови в Католицькому університеті Центральної Африки в Яунде Папа Лев XIV звернувся до викладачів. Він закликав їх втілювати в життя ті цінності, які вони прагнуть передавати своїм студентам: «насамперед, справедливість і рівність, доброчесність, дух служіння та почуття відповідальності». «Африка та весь світ, – наголосив він, – потребують людей, які прагнуть жити згідно з Євангелієм і віддавати свої таланти на служіння загальному добру. Не зраджуйте цього благородного ідеалу! Будьте не лише науковими наставниками, а й взірцями, чия наукова ретельність та особиста доброчесність формують сумління студентів. Африка, справді, має бути звільнена від лиха корупції. Для молоді це усвідомлення має вкоренитися ще в роки їхнього формування завдяки моральній дисципліні, безкорисливості та послідовності життя, продемонстрованими їхніми наставниками та викладачами». Папа додав, що головною чеснотою, яка має надихати університетську спільноту, є смиренність. «Незалежно від нашої ролі чи віку, ми завжди маємо пам’ятати, що всі ми є учнями – тобто співучнями одного Вчителя, який так полюбив світ, що віддав за нього своє життя», – наголосив він.
