Під час Святої Меси на стадіоні у місті Дуалі, Папа Лев XIV, коментуючи євангельський уривок про розмноження хліба, наголосив, що кожен жест солідарності та прощення, кожна добра справа – це шматочок хліба для людства, яке потребує піклування.
Про це пише Vatican News.
В п’ятницю, 17 квітня 2026 року, третій день відвідин африканської країни Камеруну, що є другим етапом його ІІІ Апостольської подорожі, Папа Лев XIV вранці відлетів до міста Дуали, розташованого поблизу Гвінейської затоки, що є головним океанічним портом та «економічною столицею» країни. Тут Святіший Отець відслужив Святу Месу на стадіоні «Япома». В своїй проповіді він запросив до роздумів над євангельським уривком про розмноження хліба (Ів. 6,1-15). Він зазначив, що цей уривок «є словом спасіння для всього людства». «Сьогодні ця Добра Новина проголошується скрізь, і для Церкви в Камеруні вона лунає як провидіння про Божу любов та нашу єдність», – сказав проповідник.
Запитання Христа звернене до нас
Коментуючи розповідь євангелиста Івана про великий натовп, Папа зазначив, що для всіх цих людей їжі дуже мало: лише «п’ять ячмінних хлібів і дві риби». «Спостерігаючи за цією диспропорцією, Ісус сьогодні запитує нас, як тоді запитував своїх учнів: як ви вирішите цю проблему? Подивіться, скільки голодних людей, пригнічених втомою. Що ви зробите?», – сказав Папа, наголосивши, що «це запитання звернене до кожного з нас». «Воно звернене до батьків і матерів, які піклуються про свої сім’ї. Воно звернене до душпастирів Церкви, які пильнують за Господньою отарою. Воно звернена до тих, хто несе соціальну та політичну відповідальність за народ і його благо. Христос звертає це запитання до могутніх і слабких, до багатих і бідних, до молодих і літніх, бо всі ми однаково голодні. Ця вбогість нагадує нам, що ми є створіннями. Нам потрібно їсти, щоб жити. Ми не є Богом: але, власне, де ж Бог, коли люди голодують?» – запитував Лев XIV.
Коли ділимо, їжі стає достатньо
Очікуючи нашої відповіді, Ісус дає свою: «Він взяв хліб, подякував і роздав тим, що сиділи, так само зробив і з рибою, скільки вони хотіли». За словами Папи, «серйозна проблема вирішується тим, що благословляється ота невелика кількість їжі, яка є, і поділяється між усіма, хто голодний». «Розмноження хлібів і риб відбувається у спільній трапезі: ось це і є чудо! Хліба вистачить для всіх, якщо його роздати всім. Хліба вистачить для всіх, якщо його брати не рукою, що хапає, а рукою, що дарує», – мовив проповідник, вказуючи на жест Ісуса: «коли Син Божий бере хліб і рибу, він, насамперед, дякує. Він вдячний Отцеві за добро, яке стає даром і благословенням для всього народу». «Таким чином їжі стає достатньо: її не нормують через надзвичайну ситуацію, її не крадуть через суперечки, її не марнують ті, хто об’їдається на очах у тих, хто не має що їсти. Переходячи з рук Христа до рук його учнів, їжа збільшується для всіх, ба навіть вистачає з надлишком», – вів далі Лев XIV. Приймаючи захоплені вигуки людей: «Це справді пророк!», Ісус «не використовує ці слова з метою особистого успіху: він не хоче стати царем, бо прийшов, щоб служити з любов’ю, а не панувати», як пояснив Святіший Отець.
Дбати про поживу для душі
Єпископ Риму підкреслив, що «чудо, яке звершив Христос, є знаком цієї любові: воно дозволяє нам побачити не лише те, як Бог годує людство хлібом життя, а й те, як ми можемо нести цю поживу всім чоловікам і жінкам, які, як і ми, прагнуть миру, свободи та справедливості». Папа наголосив, що «кожен жест солідарності та прощення, кожна добра справа – це шматочок хліба для людства, яке потребує піклування». Однак, за його словами, цього недостатньо. «До їжі, що насичує тіло, треба з такою самою любов’ю додати поживу для душі, яка оживляє нашу совість, яка підтримує нас у темну годину страху, серед темряви страждання. Ця пожива – це Христос, який завжди насичує Свою Церкву і зміцнює нас на шляху Своїм Тілом», – сказав він. Далі Папа підкреслив, що Свята Меса, саме «тому стає джерелом оновленої віри, бо Ісус присутній серед нас». Проповідник додав, що «Таїнство не оживляє давній спомин, а творить “спільноту”, яка нас перетворює, бо нас освячує». Святіший Отець зазначив, що Євхаристійна трапеза «стає звіщенням надії серед випробувань історії та несправедливостей, які бачимо навколо себе. Вона стає знаком Божої любові, яка у Христі запрошує нас ділитися тим, що маємо, щоб це примножилося у церковній братерській спільноті».
Не піддаватися відчаю та зневірі
Далі Папа сказав, що «Господь огортає небо і землю, знає наші серця та всі ситуації – радісні чи сумні – які ми переживаємо. Ставши людиною, щоб нас спасти, Він захотів розділити потреби людства, починаючи з найпростіших і найбуденніших. Голод виявляє тоді не лише нашу убогість, а насамперед Його любов: пам’ятаймо про це щоразу, коли зустрічаємося поглядом із братом чи сестрою, яким бракує найнеобхіднішого». Звертаючись до молоді, проповідник наголосив, що вони є «улюбленими дітьми африканської землі!» та заохотив їх «примножувати свої таланти вірою, наполегливістю та дружбою, які їх надихають». «Будьте першими обличчями та руками, що несуть ближньому хліб життя: їжу мудрості та визволення від усього, що нас не насичує, а навпаки, заплутує наші добрі бажання та краде нашу гідність», – закликав Лев XIV. Далі Святіший Отець зазначив, що у «такій родючій країні, як Камерун, багато хто страждає від бідності – як матеріальної, так і духовної». Він закликав не піддаватися відчаю та зневірі: «Відкидайте будь-які прояви свавілля та насильства, які вводять в оману обіцянками легких заробітків, але озлоблюють серце і роблять його байдужим. Не забувайте, що ваш народ ще багатший за цю землю, бо його скарбом є його цінності: віра, сім’я, гостинність, праця». Папа заохотив молодих людей бути «будівничими майбутнього, відповідаючи на покликання, яке Бог дарує кожному, не піддаючись спокусам, що марнують сили і не служать прогресові суспільства», заохотив вірних проповідувати Євангеліє, виконуючи місію кожного християнина. «Станьте доброю новиною для вашої країни, як, наприклад, блаженний Флорібер Бвана Чуї для конголезького народу», – побажав він.
Залишати сліди справедливості
Вкінці Папа підкреслив, що «проповідувати Воскреслого Ісуса означає залишати сліди справедливості на стражденній і пригнобленій землі, сліди миру серед ворожнечі і корупції, сліди віри, що звільняють нас від забобонів і байдужості». За його словами, «саме так християнська проповідь перемінює нашу історію, перетворюючи розум і серця». Єпископ Риму зазначив, що розділяючи Євхаристійний Хліб, який насичує нас для вічного життя, «з радісною вірою просимо Господа примножити серед нас Його дар, для загального блага».
