Чотири роки допомоги Caritas Polska: за кожною цифрою стоїть людина

Брутальне обличчя кризи видно в очах тих, хто залишився в Україні та перебуває у найскладнішому становищі – літніх людей, дітей, осіб із інвалідністю. Драма торкається і біженців, які починають життя на чужині з нуля, з порожніми руками. По обидва боки кордону страждання стоїть Карітас, підтримуючи найуразливіші верстви суспільства.

Про це повідомляє Vatican News.

«У кожному суспільстві є люди з різним статусом – багаті та бідні. Тому вигляд заможних громадян України не повинен затьмарювати нам тих людей, які перебувають у великій нужді», – наголошує єпископ Кшиштоф Худзьо, голова Благодійної комісії Конференції Єпископату Польщі.

Багато родин залишилися в Україні, опинившись у пастці воєнної реальності. Саме тому Caritas Polska продовжує та розвиває програму «Родина родині», надаючи фінансову підтримку особам, які перебувають у найскладнішій ситуації. З 2022 року такою допомогою було охоплено 2 315 родин. Лише у 2025 році Карітас зміг допомогти 932 особам придбати речі першої необхідності – продукти харчування, ліки чи паливо для обігріву.

Підтримка осіб з інвалідністю

Війна радикально посилює ізоляцію. Для людей з інвалідністю збройний конфлікт – це не лише мілітарна загроза, а насамперед повний крах систем підтримки. Зруйновані лікарні, розірвані ланцюжки постачання ліків, брак спеціалістів – це їхня щоденна реальність. Тому з 2025 року Карітас охопив реабілітаційною та психосоціальною підтримкою 755 осіб, створивши три Центри для людей з інвалідністю. Діяльність центрів включає фізіотерапію, психологічну допомогу, майстер-класи з адаптації до самостійного життя та інтеграційні заходи. Допомога надається також батькам та опікунам.

Повернути дітям усмішку, відновити відчуття безпеки

Війна відбирає дитинство, залишаючи відбиток на цілих поколіннях. Caritas Polska намагається бодай частково його повернути. У 2025 році було організовано літні табори, святкові заходи та психосоціальні проєкти, якими скористалися 3 515 дітей та підлітків. Це моменти перепочинку, гри та психологічної підтримки, які дозволяють хоча б на мить забути про драматичні реалії війни.

Психосоціальна підтримка

Найглибші рани війни – це ті, яких не видно неозброєним оком. У 2025 році у чотирьох Центрах допомоги родині Карітас надавав безперервну підтримку: було надано 9 451 спеціалізованих послуг для 6 804 осіб, зокрема у сферах психологічної та педагогічної допомоги, роботи груп підтримки, психоосвітніх зустрічей та психосоціальних занять; організовано 158 годин для навчання спеціалістів та 510 годин тренінгів для батьків; 1 061 особу було скеровано для отримання подальшої спеціалізованої допомоги. Це інвестиція в майбутнє, у надію на повернення до психологічної рівноваги.

Після чотирьох років війни в Україні кадри з фронту стали буденністю. Але для літніх людей, дітей та осіб з інвалідністю війна триває. Caritas Polska надає підтримку, зокрема, у Харкові, Хмельницькому, Бориславі, Києві, Вінниці, Житомирі та Кам’янці–Подільському.

Польща – безпечна пристань

Карітас підтримує біженців через Центри допомоги мігрантам та біженцям. Від початку війни Карітас зареєстрував у своїй базі 134 510 осіб, значну частину яких становлять люди з особливими потребами, зокрема 12% – це особи з інвалідністю. Карітас допомагає найбільш нужденним: літнім людям, дітям, особам з інвалідністю та сім’ям з маленькими дітьми.

У 2025 році майже 24 тисячі осіб отримали різнобічну підтримку, зокрема: 3 091 особа відвідувала курси польської мови; 6 513 осіб отримали психологічну допомогу; 2 389 осіб отримали підтримку у працевлаштуванні; було передано 67 547 продуктових та речових наборів.

У 2025 році в межах стипендіальних програм «Крила» та «Два таланти» допомогу отримали 262 обдаровані учні. Серед них – 12-річний Максим, який, попри воєнну травму, лише за кілька місяців опанував польську мову, переміг у міському конкурсі знань і тепер представляє свою школу на міжнародній арені. Карітас також організовує оздоровчі виїзди для перепочинку – минулого року ними скористалися 492 дитини та підлітки, знайшовши мить спокою далеко від травматичних спогадів.

Допомога – це марафон, а не спринт. За кожною цифрою стоїть конкретна людина. Завдання гуманітарних організацій полягає в тому, щоб люди не почувалися самотніми у своїй трагедії. Доки в Україні триває війна, присутність Карітасу та інших організацій залишається єдиним бар’єром, що відділяє тисячі людей від повного соціального відчуження.

Схожі новини:

Поширити новину: