Львівська архідієцезія на своїй сторінці опублікувала Пастирський лист на Великий Піст 2026 архієпископа Мокшицького, у якому він закликає вдивлятися у пробите списом на хресті Серце Ісуса та бути Йому вдячними за так багато дарів.
Всечесні Отці та Богопосвячені Особи!
Возлюблена у Христі Церкво Львівської Архідієцезії!
Розпочинаємо святий час Великого Посту – час благодаті, навернення та духовного відродження. Церква веде нас у ці дні шляхом молитви, посту та милостині, щоб могти заново відкривати любов Бога, яку Він проявив у стражданнях, смерті та воскресінні Ісуса Христа.
Цього року у Львівській архідієцезії цей особливий період переживаємо в атмосфері триваючого Року Пресвятого Серця Господа Ісуса. Тому запрошую вас докласти зусиль для того, щоб цей Великий Піст став не тільки часом покаяння та роздумів над Страстями Господніми, але й часом вдячності та відшкодування Божому Серцю – Серцю, яке «дуже сильно полюбило людей».
Літургія слова Першої неділі Великого Посту показує нам Ісуса, який бореться у пустелі зі спокусами сатани. Євангеліє підкреслює, що Спаситель, як і кожна людина, зазнавав випробувань та спокус, але все ж таки залишився вірним Отцю.
Сатана піддає Христа трьом спокусам: комфорту, гордості та влади. По суті, це спокуси, які стосуються також сучасного світу. Людина все частіше прагне життя без Бога, без моральної відповідальності та без відношення до істини.
Перше читання з Книги Буття нагадує нам драму первородного гріха – момент, коли людина перестала довіряти Богові і захотіла сама вирішувати, що є добром, а що злом. Натомість у Другому читанні святий Павло в Посланні до Римлян показує Христа як Нового Адама, який своєю слухняністю повертає людині життя і заново єднає її з Богом.
Літургія Слова стверджує, що Великий Піст – це час боротьби людського серце, за те, кому воно довірятиме: Богові чи спокусам світу.
Возлюблені у Христі!
Коли під час богослужінь Хресної дороги та Гірких Жалей ми роздумуємо над Господніми Страстями, то по-особливому вдивляємося у пробите списом на хресті Серце Ісуса. З цього Серця витекли кров і вода – знаки таїнств Церкви і незбагненної любові Бога до людини.
Найсвятіше Серце Ісуса є символом вірної, терплячої і прощаючої любові. Це Серце, яке ніколи не перестає любити, навіть тоді, коли людина відвертається від Бога.
У сучасному світі Серце Христа продовжує зазнавати ран. Його ранить релігійна байдужість, неповага до людського життя, розпад сімей, зневага до гідності людини, а також гріхи, які руйнують совість і міжлюдські стосунки. Тому Рік Пресвятого Серця Господа Ісуса нагадує нам про необхідність спокути – не як про сумний обов`язок, а як про акт любові і вдячності. Великий Піст ми асоціюємо з аскезою і покаянням, які є дуже важливі і необхідні. Однак християнське покаяння не може бути лише відмовою від чогось – воно повинно вести до любові.
Тому запрошую вас, щоб цьогорічний Великий Піст став також часом вдячності Божому Серцю. Вдячності за дар віри, за святі таїнства, за Церкву, яка присутня на нашій землі попри важкі історичні випробування, за дар життя і за людей, яких Господь ставить на нашому шляху. Особливо сьогодні, коли наша Батьківщина переживає біль війни і невизначеність щодо завтрашнього дня, ми ще більше усвідомлюємо, яким великим даром є присутність Бога поміж нами. Вдячність відкриває серця людей і допомагає їм побачити, що Бог вірний і ніколи не залишить своїх дітей.
Дорогі Брати і Сестри!
Церква споконвіку закликає вірних винагороджувати Пресвятому Серцю Ісуса за гріхи свої та цілого світу. Винагородження – це не лише молитва, це спосіб життя.
Воно може виражатися через:
• ревну участь у Євхаристії,
• регулярну Сповідь,
• поклоніння Пресвятим Дарам,
• піст і свідоме самообмеження,
• прощення тим, хто нас скривдив,
• турботу про бідних, хворих і самотніх,
• будування єдності та миру в сім`ях і у суспільстві.
Кожен акт любові та жертви, принесений Богові, стає бальзамом для пораненого Серця Спасителя.
Від щирого серця заохочую Вас, щоб під час Великого Посту цілими сім`ями ви молилися, роздумували над Страстями Господніми та присвячували себе Найсвятішому Серцю Ісуса. Заохочую душпастирів розвивати в парафіях богослужіння Страстей Христових та євхаристійні адорації в дусі відшкодування. Нехай наші храми будуть місцем молитви про мир, навернення грішників та зміцнення віри.
Христос у пустелі переміг спокусу, щоб показати нам, що з Божою допомогою ми також можемо перемагати гріх. Його Серце є нашим притулком і джерелом сили.
Нехай Великий Піст стане для кожного з нас дорогою навернення до Бога, дорогою примирення і дорогою любові.
Від щирого серця благословляю вас на плідне переживання святого часу Великого Посту, на поглиблення любові до Пресвятого Серця Господа Ісуса та відшкодування Йому за зневаги, байдужість та відкинення.
Попільна Середа
Львів, 18 лютого 2026 року
N. 70/2026
+ Мечислав Мокшицький
Львівський Римсько-Католицький Митрополит
