В останню неділю травня обраний два тижні перед тим Єпископ Риму вступив на катедру Римської дієцезії та очолив у базиліці святого Йоана на Латерані Святу Месу, в проповіді під час якої поділився думками про деякі аспекти материнського виміру Церкви.
Про це повідомляє Vatican News.
«Хочу висловити вам усю свою любов, разом із прагненням розділити разом з вами у спільній подорожі радощі та болі, труднощі та надії», – сказав Папа Лев XIV, підсумовуючи свою проповідь, яку він у неділю, 25 травня 2025 року виголосив у базиліці святого Йоана на Латерані.
Сходження новообраного Єпископа Риму на катедру дієцезії
У катедральному соборі Римської дієцезії новообраний Єпископ Риму очолив Святу Месу, на початку якої відбувся обряд введення на катедральний трон. Після привітального слова кардинала Балдассаре Рейни, Генерального вікарія для Римської дієцезії, який висловив радість Римської Церкви з приводу того, що новообраний Папа приймає у канонічне володіння римську катедру, Святіший Отець зійшов на катедральний трон і сів на ньому. Тоді представники місцевої Церкви – кардинал-вікарій, єпископ-помічник, канонік базиліки, парох, парафіяльний вікарій, диякон, чернець, черниця, сімейна пара, вихователька, катехит і представники молоді склали від імені дієцезіальної спільноти акт послуху своєму єпископу.
На початку проповіді Святіший Отець нагадав, що Папа Франциск часто заохочував нас замислюватися над материнським виміром Церкви і над відповідними характеристиками, якими є лагідність, готовність до самопожертви та здатність вислуховувати. «Це ті риси, які, сподіваємося, зростатимуть скрізь серед Божого люду, також і тут, у нашій великій дієцезіальній родині: у вірних, у душпастирях, насамперед, у мені самому», – сказав він, додаючи, що світло на ці риси проливають біблійні читання.
Нагода для спільного зростання
У читанні з Діянь Апостолів розповідалося про те, як первісна громада учнів, які походили з юдаїзму, долала виклик відкритості на язичницький світ. За словами Папи, це не було легко й вимагало багато терпеливості та взаємного слухання. Спочатку це відбулося в Антіохії, але опісля апостоли Павло та Варнава вирушили до Єрусалиму, «шукаючи спільності з материнською Церквою», а не вирішуючи справу на власний розсуд. Там їх вислухали Петро та інші апостоли, й започаткувався діалог, який привів до правильного рішення. «Таким чином, те, що могло здаватися проблемою, стало для всіх нагодою для роздумів і зростання», – сказав проповідник, звертаючи увагу на ще одну деталь: у листі до братів у Антіохії вони написали: «Подобалося Святому Духові й нам», тобто, підкреслюючи, що «в усьому процесі найважливішим слуханням, яке уможливило все інше, було слухання Божого голосу». «У такий спосіб вони нагадують нам, що сопричастя будується насамперед “навколішки”, в молитві і в постійному зусиллі до навернення», – сказав Єпископ Риму.
Здобуті Святим Духом
Про це, як зазначив далі Святіший Отець, говорить нам і євангельський уривок, в якому чуємо запевнення у тому, що під час життєвих виборів ми не самі, що Святий Дух підтримує нас, «навчаючи» та «нагадуючи» все те, що сказав Ісус. Насамперед, Він «навчає нас Господніх слів, закарбовуючи їх глибоко в нас», не на кам’яних таблицях, а в серцях. «Ми тим більше здатні звіщати Євангеліє, – підкреслив проповідник, – чим більше дозволяємо йому підкорити і перетворити нас, дозволяючи силі Святого Духа очистити нас у нашому внутрішньому єстві, зробити наші слова простими, наші бажання – чесними і ясними, наші вчинки – великодушними». Й у цьому вступає в дію друге дієслово, «пригадувати», тобто, «знову звертати увагу серця до пережитого й засвоєного, щоб ще глибше проникати в його сенс та відчувати красу».
На підвалинах любові
Папа подякував за зусилля, які дієцезія протягом останніх років докладає для слухання та долання різних викликів, які стоять перед Церквою в місті та світі, заявивши зі свого боку про прагнення та зобов’язання приєднатися до цих зусиль і просячи допомагати йому молитвою та милосердною любов’ю. В цьому контексті він навів слова свого попередника блаженного Йоана Павла І, який у день сходження на катедру Римської дієцезії, так вітав свою нову дієцезіальну родину: «Святий Пій Х, прибувши до Венеції як Патріарх, вигукнув у соборі святого Марка: “Що було б зі мною, венеціанці, якби я вас не любив?”. Щось подібне я кажу римлянам: запевняю вас, що люблю вас, що хочу лише стати вам на службу і віддати в розпорядження всі мої вбогі сили, те трохи, що маю і ким є».
Благословення міста та його мешканців
Після Святої Меси Папа Лев XIV вийшов на центральну лоджію базиліки, щоби поблагословити Рим та його мешканців. «Мир нехай буде з вами!» – сказав він, промовляючи до вірних, які зібралися на площі перед храмом. Святіший Отець зазначив, що з великою приємністю він сьогодні здійснив цей літургійний акт початку служіння як єпископ цієї дієцезії. Він заохотив жити вірою, особливо в цьому ювілейному році, «шукаючи надію та стараючись бути свідченням, яке дарує надію світові, тому світові, який дуже страждає через війни, насильство та злидні». «Дякую за те, що йдемо разом! Крокуймо всі разом! Завжди можете розраховувати на мене, що з вами є християнином, а для вас – єпископом», – сказав Папа та уділив благословення. Опісля він панорамним автомобілем вирушив до базиліки Santa Maria Maggiore.
