Війна серйозно вдарила по системі освіти на палестинських територіях. Сьогодні у християнських школах навчається 22 тисячі учнів, 8 тисяч з яких – християни. Ситуацію висвітлено на нещодавній конференції в Каїрі, присвяченій християнському шкільництву на Близькому Сході.
Про це пише Vatican News.
У пораненій війною Святій Землі християнські школи, вартові співіснування, є побічними жертвами конфлікту, що триває на палестинських територіях. Це один з аспектів, який розкрився під час конференції християнських шкіл Близького Сходу, яка нещодавно відбулася в Каїрі. Незважаючи на численні труднощі, які доводиться долати при в’їзді на Західний берег річки Йордан і виїзді з нього, для вчителів і керівників шкіл в Рамаллі та Віфлеємі ця зустріч в столиці Єгипту стала ковтком свіжого повітря. «Приємно відчувати підтримку, почуватися частиною мережі», – зазначає Самія Алама, вчителька математики в дівчачій школі Сестер Святого Йосифа у Віфлеємі. Вона виснажена, але сповнена непохитної рішучості підтримувати своїх учениць у цей період війни. Її колега Тіна Хазбун, викладачка Віфлеємського університету, зізнається: «Мусимо усміхатися, незважаючи на смуток».
Виклики для освіти
Війна, що спалахнула 7 жовтня 2023 року, не оминула і палестинську систему освіти. «Потрібно багато витримки», – каже сестра Сілуан, яка координує викладання французької мови в 10 римо-католицьких школах на палестинських територіях. Школи на Західному березі відкриваються і закриваються в залежності від бойових дій, частоти рейдів або кількості жертв. Якщо вночі ізраїльські війська встановлюють блокпости, деякі учні не можуть потрапити до школи: «Одного дня навчання є, іншого – немає, іноді учні відсутні на перекличці, іноді відсутні вчителі», – зазначає сестра Сілуан. У 65 християнських школах на палестинських територіях зареєстровані 22 тисячі учнів, 8 тисяч з них – християни. До початку ізраїльського наступу в секторі Гази було чотири християнські школи, дві з яких належали до латинського Єрусалимського патріархату.
Важке становище сімей і дітей
Війна має неминучі наслідки для психічного здоров’я учнів. «Ми переживаємо критичну ситуацію для учнів та їхніх родин, – пояснює Наела Рабах, директриса греко-католицької школи в Рамаллі, що діє під егідою Єрусалимської єпархії Мелхітської Церкви, – мова йде не лише про викладання, ми намагаємося піклуватися про учнів і на психологічному рівні». Енергійна директорка школи не щадить зусиль для забезпечення добробуту своїх вихованців.
Те ж саме говорять і дві вчительки й подруги зі школи Сестер Святого Йосифа у Віфлеємі: «Дівчата запитують нас: “Навіщо вчитися, якщо немає майбутнього?”» – кажуть вони, зворушені, але налаштовані рішуче: «Потрібно робити все для того, щоб діти мали бажання залишитися». У школі з-поміж 800 учениць 50% становлять мусульманські дівчата. «І немає жодних проблем, мусульмани звикли співпрацювати з нами», – підкреслює Самія Алама, додаючи, що одним із викликів є економічна криза, спричинена війною. Наприклад, у Віфлеємі з одного дня на другий перестали приїжджати паломники, а більшість батьків працюють у туристичному секторі. Тож деякі з них тепер не можуть платити за навчання, хоча внески зменшені до мінімуму.
