Як повідомлялося, 28 січня 2025 року у київській парафії св. Миколая відбулась пресконференція щодо судового позову та справи повернення храму спільноті вірян. Сторінка Київсько-Житомирської дієцезії оприлюднила коментар управління дієцезії з детальним правовим аналізом договору та вжитих у ньому термінів.
Київсько-Житомирська дієцезія Римсько-католицької Церкви підтримує парафію святого Миколая у її багаторічних стараннях щодо повернення власного храму у постійне користування релігійної громади. Дякуємо всім, хто адекватно та однозначно оцінює поточну ситуацію та стоїть на стороні правди і справедливого вирішення питання, яке з незрозумілих причин продовжує гальмуватися.
Дякуємо Дніпропетровському окружному адміністративному суду за прийняте рішення щодо передачі храму у постійне користування католицької громади. Це мало б бути конструктивним кроком для нормалізації ситуації навколо костелу, корисним як для парафіяльної спільноти так й для Національного Будинку Музики, який також потребує відповідного приміщення для своєї діяльності. На відміну від релігійної громади, НБМ може мати необхідний адмінресурс для вирішення цього питання, оскільки йдеться про питання державного рівня.
Наша дієцезія зі зрозумінням ставиться до неспроможності Міністерства Культури та Стратегічних Комунікацій України віднайти (побудувати) приміщення для деяких закладів культури і тому від радянських часів надалі займає цілий ряд католицьких храмів, як на терені нашої дієцезії так й по цілій Україні, використовуючи їх не за первинним призначенням. Відмінність ситуації в костелі св. Миколая полягає у тому, що після пожежі у 2021 році НБМ вже не використовує храм для репетицій та концертів. На сьогоднішній день немає об’єктивних причин чому не повернути храм парафії у постійне користування. Всі затягування вважаємо штучними та тими, що свідчать про можливі тіньові інтереси зацікавлених осіб.
Коментарі МКСК та НБМ про нібито здійснену передачу у користування католицькій громаді ще у 2022 році є похопними, емоційними та не відповідають дійсності, оскільки згаданий у них Договір не розглядає варіанту постійного користування, а документ цей є лише робочим (тимчасовим), що виразно зазначено у п.п.4.1, 6.1 Договору про використання приміщень Державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України» для проведення богослужінь Релігійною організацією «Релігійна громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви у м. Києві», запропонованому та підписаному керівництвом НБМ та парафією. Відповідно до положень цих пунктів вищезазначений договір діє до моменту юридичного оформлення передачі приміщення костелу у постійне користування. Це ясно прописано в Договорі.
Подальший перебіг подій, який наступить, вважаємо показовим, оскільки він виявить або добру волю державних діячів задля справедливого вирішення питання, або ж їх зацікавленість у продовженні ситуації «статус кво», задля задовільнення власних інтересів.
Випрошуємо необхідного Божого світла для всіх причетних до цієї складної ситуації. Віримо, що її складність зникне, якщо всі складові будуть розставлені на свої місця: Богу – Богове, а кесарю – кесареве. Саме у такому порядку.
Для інформації додаємо правовий аналіз щодо суду, договору та вжитих термінів:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року у справі № 160/23751/24:
- визнано протиправною бездіяльність Міністерства культури та стратегічних комунікацій України та Київської міської державної адміністрації щодо невиконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 за період з 09.12.2005 по 02.12.2009, яким у термін до 1 липня 2006 року було доручено забезпечити в установленому порядку передачу пам’ятки архітектури – Миколаївського костьолу (м. Київ) в користування парафії Св. Миколая Римсько-Католицької Церкви, вирішивши при цьому питання надання приміщення в м. Києві Національному будинку органної та камерної музики України;
- зобов`язано Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 вих. №1-1/1381 передати костел святого Миколая (нежила будівля (літ. Г) загальною площею 2655,10 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 75) в користування Релігійній організації «Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької Церкви у м. Києві».
З огляду на вищезазначене рішення суду Міністерство культури та стратегічних комунікацій України на своїй офіційні сторінці оприлюднило свою правову позицію, в якій наголосило, що «МКСК ще у 2022 році передало костел святого Миколая у користування римо-католицькій громаді на підставі договору, укладеного між цією релігійною громадою та Державною організацією «Національний будинок органної та камерної музики України» на виконання доручення Президента України. На сьогодні римо-католицька парафія є єдиним користувачем будівлі Миколаївського костелу у Києві».
Щодо такої позиції необхідно зазначити наступне:
по-перше, у вищенаведеній цитаті використовується фраза «передало у користування», що не відповідає дійсності та спростовується самою назвою договору, а саме: 23.06.2022 року був укладений Договір про використання приміщень Державної організації «Національний будинок органної та камерної музики України» для проведення богослужінь Релігійною організацією «Релігійна громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви у м. Києві».
Тобто, укладено договір використання чужого майна, майна балансоутримувачем якого є Державна організація «Національний будинок органної та камерної музики України». Договір використання чужого майна за своєю природою є обмеженим умовами договору використання та строками на який такий договір було укладено і не передбачає переходу права володіння та користування, а відтак укладання такого договору не має своїми наслідками набуття Релігійною організацією «Релігійна громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-Католицької Церкви у м. Києві» права володіння та користування костелом святого Миколая.
по-друге, правова природа договору визначається з огляду на його зміст. З`ясовуючи зміст правовідносин сторін вищезазначеного договору та виходячи з умов договору, його буквального та логічного змісту, а також з намірів сторін договору вбачається обмежене право використання з певною метою, про що і йдеться у предметі договору, який має наступну редакцію (п.1.1 Договору): «Цей договір укладено….про проведення богослужінь у приміщеннях костелу ДО «Національний будинок органної та камерної музики України»…». Нічого іншого предмет договору не передбачає.
по-третє, пункт 3.1.1. Розділу 3 Договору встановлює обов’язок ДО «Національний будинок органної та камерної музики України» надавати деякі приміщення костелу для проведення Богослужінь.
Відповідно до п. 4.1 та п. 6.1. строк дії договору припиняється з моменту юридичного оформлення передачі приміщення костелу у постійне користування.
Ось саме положення п. 4.1 та п. 6.1. Договору, в яких йдеться про те, що передача костелу святого Миколая має бути у майбутньому, повністю нівелюють офіційну заяву МКСК, що костел був переданий громаді у 2022 році.
На офіційній сторінці ДО «Національний будинок органної та камерної музики України» викладено заяву, яка містить повну підтримку вищерозглянутої позиції Міністерства культури та стратегічних комунікацій України, а також подано певний історично-правовий екскурс та зазначено нормативно-правові посилання, до яких обов’язково необхідно додати норму ст. 17 ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації», відповідно до якої культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим – Уряду Республіки Крим. Релігійні організації мають право отримувати у безоплатне користування культові будівлі, споруди і майно, що перебувають у державній та/або комунальній власності, з метою проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній, процесій, ритуалів, молитов, служінь, релігійних зібрань, релігійної освіти та забезпечення інших видів релігійної практики відповідно до внутрішніх настанов релігійної організації у порядку, встановленому законом.
Слід розрізняти поняття «передача права користування майном» та «передача майна у користування». Згідно зі ст. 319 ЦК України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном. Право власності в суб’єктивному розумінні є основним речовим правом. Володіння – це закріплення матеріальних благ за конкретним власником, фактичне утримання майна у сфері господарювання власника. Користування – це вилучення з речей їхніх корисних властивостей, які дають можливість задовольнити відповідні потреби користувача майном. Похідними від права власності є право довірчої власності, право господарського відання; право оперативного управління; право користування (в тому числі оренди).
Сутність передачі майна в користування полягає в тому, що договір про передачу майна в користування (це може бути договір оренди (найму), договір позички (безоплатного надання майна у тимчасове користування), договір лізингу та інші спеціальні договори), передбачає надання майна у тимчасове користування, залишаючи за власником право володіння та розпорядження. Ключовою характеристикою такого договору є те, що майно повертається після закінчення строку договору у такому стані як визначено у договорі. Строк користування для такого договору є обов’язковою умовою, так само, як і плата за користування. Це є обмежені речові права на чуже майно.
Сутність права користування полягає у володіння і користуванні, без встановлення строку, без орендної плати. Це певний правовий режим, який дає офіційному користувачу майна повноваження самостійно приймати рішення щодо утримання майна та визначення порядку його функціонування, в межах дозволених законодавством України.
Передачі «права користування» без передачі двох інших складових права власності не може бути. Це не диспозитив, коли власник може визначити склад свого права власності, це імператив.
Саме тому, враховуючи вищенаведене та керуючись імперативними нормами права у прохальній частині позову одна з позовних вимог була щодо зобов’язання відповідачів у справі № 160/23751/24 вжити дієвих заходів щодо безумовного виконання Доручення Президента України від 09.12.2005 року вих. № 1-1/1381, а саме передати костел святого Миколая (нежила будівля (літ. Г) загальною площею 2655,10 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 75) в користування Релігійній організації «Релігійна Громада Парафія Святого Миколая Київсько-Житомирської Дієцезії Римсько-католицької Церкви у м. Києві».
