Розмова з Маґдою Качмарек, керівником секції «Східна Європа» у Папському товаристві «Допомога Церкві в потребі» (Aid to Church in Need – ACN), про візит до України та допомогу для народу, що страждає від війни.
Кілька днів тому в Україні завершився візит делегації Папського товариства «Допомога Церкві в потребі». Ця організація має свій осідок в місцевості Кьоніґштайн-ім-Таунус у Німеччині, де була заснована у 1947 році голландським монахом. Зараз це найбільша у світі організація, що підтримує душпастирську діяльність Церкви. Її представництва діють у 23 країнах світу. Римсько-Католицька і Греко-Католицька Церква в Україні підтримуються товариством від моменту розпаду Радянського Союзу у 90-х роках ХХ століття. Після 24 лютого 2022 року ця допомога ще більше зросла.
Пані Маґдо, цей Ваш візит до України – не перший візит до нашої постраждалої від війни країни?
Я вже вчетверте приїжджаю в Україну з початку повномасштабної війни. Кожен такий візит є важливим та емоційним для мене. Щоразу я відчуваю великі страждання людей, які спричинені російською агресією проти України. Я приїхала сюди разом з нашим генеральним секретарем Філіпом Озоресом і ще кількома людьми зі штаб-квартири та міжнародних офісів ACN. Ми відвідали Львів, Київ, Бучу та Ірпінь.
Ми зустрілися з латинським митрополитом Львова архієпископом Мечиславом Мокшицьким та архієпископом Святославом Шевчуком, главою Греко-Католицької Церкви. Ми мали зустрічі зі священниками, монахинями, семінаристами, а також терапевтами і психологами, які працюють з постраждалими від війни людьми.
Які місця під час цього візиту найбільше вам запам’яталися?
У Львові ми відвідали Личаківський цвинтар і місце, де поховані молоді люди, які загинули в цій війні. Там ми побачили матерів, батьків, дружин і дітей, які плакали над могилами синів та чоловіків. Це нас всіх дуже зворушило. Також відвідали Бучу і молилися на місці масових поховань. Це все було сильним переживанням.
Кому ви хочете допомогти в Україні і як ви це робите?
Ми вже багато років допомагаємо католикам обох обрядів. Ми зосереджені на підтримці всіх видів душпастирської діяльності. Від початку повномасштабної війни наша допомога Церкві в Україні ще більше зросла. Завдяки нашим благодійникам ми підготували проєкти на суму 14 мільйонів євро. Ми постійно намагаємося слухати і реагувати на ваші потреби.
Ми допомагаємо священникам, братам-монахам і сестрам-монахиням і хочемо продовжувати надавати допомогу. Це ті, хто від самого початку війни допомагають іншим людям. Багато з них настільки інтенсивно працюють для інших, що самі вже почали відчувати втому і виснаження, викликані стресом, в якому вони постійно живуть.
Що, на вашу думку, є найважливішим на даний момент, коли йдеться про підтримку постраждалої від війни України?
Головна думка, яка супроводжує мене, коли я відвідую Україну – це слова: «Довірся Богові і поклади на Нього свою надію». Матеріальна допомога дуже важлива. Але ще важливішим є духовний вимір цієї допомоги. Важливо, щоб ми в усьому світі молилися за мир, щоб війна в Україні якнайшвидше закінчилася. За цей час я помітила, як на початку візиту, коли ми ще були у Львові і відвідували могили воїнів, на очі наверталися сльози. Коли через кілька днів ми молилися в Бучі, я вже не могла так сильно плакати. Здавалося, що ми вже звикли до величезних страждань, які бачили навколо себе. І це найстрашніше. Що світ звикає до страждань і вже не реагує так, як на початку. Користуючись нагодою, хочу підкреслити, що ми, як товариство «Допомога Церкві в потребі», є з Україною та будемо її підтримувати постійно, бо зцілення травм і ран, які з’явилися в душах і серцях мільйонів українців, є великим викликом і обов’язком всіх локальних церков.
Нагадуємо, 7 грудня делегація ACN відвідала також презентацію документального фільму про служіння Церкви в Україні у часі війни під назвою «Світло з нами», що була приурочена до 12-ї річниці діяльності EWTN Україна.
Розмовляв о. Маріуш Кравєц SSP
Фото: Маґда Качмарек, Орден Братів Менших Капуцинів
