Святий Фрументій

Святий Фрументій – єпископ IV століття, якого вшановують як апостола Ефіопії за його визначну роль у поширенні християнства в Аксумському царстві. Він став першим єпископом Аксуму та одним із найважливіших діячів ранньої історії Церкви на Африканському континенті.

За розповіддю церковного історика Руфіна Аквілейського, Фрументій походив із Тира, міста у Фінікії, на території сучасного Лівану. Ще юнаком він разом зі своїм братом Едесієм вирушив у подорож зі своїм родичем Меропієм. Під час повернення їхній корабель зупинився в одному з портів Червоного моря. Після нападу місцевих жителів Фрументій та Едесій потрапили до правителя Аксуму, при дворі якого згодом здобули довіру царської родини.

Після смерті правителя брати залишилися при дворі, щоб допомагати цариці керувати державою до повноліття її сина. Фрументій скористався своїм становищем, щоб підтримувати християнських купців, які перебували в царстві, та сприяти створенню місць для їхніх молитовних зібрань. Так поступово формувалися умови для поширення християнської віри в Аксумі.

Коли спадкоємець престолу досяг повноліття, Фрументій вирушив до Александрії Єгипетської. Там він зустрівся зі святим Атанасієм, єпископом Александрійським, і розповів йому про християнські громади в Аксумському царстві та потребу в церковному служінні. Святий Атанасій вирішив висвятити самого Фрументія на єпископа й відправити його назад, щоб той продовжив євангелізаційну місію.

Повернувшись до Аксуму, Фрументій присвятив себе проповідуванню Євангелія та розбудові місцевої Церкви. За церковною традицією, він сприяв наверненню царя Езани й поширенню християнства серед населення. Його діяльність стала важливим етапом у становленні християнської традиції в Ефіопії.

У IV столітті Аксум перетворився на один із найдавніших осередків християнства за межами Римської імперії. Зміни в релігійному житті царства засвідчують, зокрема, монети й царські написи часів Езани, у яких з’являються християнські символи та формули.

В ефіопській християнській традиції святий Фрументій відомий як Аба Салама, що означає «Батько миру», та Кесате Бірхан – «Той, хто відкриває світло». Його пам’ять пов’язана з поширенням Євангелія, становленням місцевої церковної спільноти та зв’язком Церкви Аксуму з Александрійською Церквою.