Свята Меса з нагоди Всесвітнього дня убогих: убогі в серці Церкви

15 листопада 2026 року в базиліці Святого Петра у Ватикані відбулася Свята Меса з нагоди Х Всесвітнього дня убогих, яку за дорученням Папи Лева XIV очолив Префект Дикастерії служіння милосердя архієпископ Луїс Марін де Сан-Мартін. У проповіді він нагадав, що близькість з нужденними належить до самої суті місії Церкви.

Про це повідомляє Vatican News.

Коментуючи під час проповіді євангельську притчу про таланти, Папський роздавач милостині звернув увагу на незмірну щедрість господаря, яка є образом Божої любові, що випереджує будь-які наші заслуги. «Божа любов передує будь-яким нашим заслугам і не є нагородою за нашу добру поведінку. Її мірилом є надмірність милосердя», – наголосив проповідник.

Від страху до дієвого служіння

Аналізуючи поведінку третього слуги, який зі страху закопав талант у землю, архієпископ де Сан-Мартін застеріг перед спокусою зберігати віру в нерухомості, не дозволяючи їй перемінювати наше існування. Слуга не втратив, не загубив талант, а зробив його безплідним. «Автентична віра – це не благо, яке слід притримувати для себе, а благодать, яку потрібно прийняти й перетворити в служіння милосердя», – підкреслив Апостольський елемозинарій.

Проповідник пояснив, що корінь проблеми полягає у викривленому образі Бога як суворого пана, тоді як Євангеліє об’являє милосердного Отця. Ця логіка дару знаходить своє найвище вираження в Євхаристії, через яку християни покликані ставати «розламаним хлібом для братів», а любов, прийнята біля вівтаря, має ставати конкретною дією в щоденному житті.

Убогі в серці Церкви

Звертаючись до теми Всесвітнього дня убогих, Префект Дикастерії служіння милосердя нагадав, що нужденні не є сторонніми в житті Церкви, але займають привілейоване місце в Божому серці. Посилаючись на послання Папи Лева XIV, проповідник наголосив, що «Церква, за самою своєю природою, покликана бути убогою та притулком для убогих». Йдеться не лише про необхідні благодійні ініціативи, а про усвідомлення того, що близькість до стражденних належить до самої суті церковної місії, про що йдеться в Апостольському напоумленні Dilexi te. Кожен убогий – це не цифра і не соціальна проблема, а особа з власним ім’ям, історією та гідністю, від якої ми також можемо щось отримати.

Постійний критерій розпізнавання

На переконання Апостольського елемозинарія, Всесвітній день убогих не може зводитися лише до щорічної дати в календарі, а має стати постійним критерієм розпізнавання для всієї Церкви, щоб спільноти не обмежувалися збереженням структур, традицій і діяльності, а активно докладали зусилля для долання причин бідності. Нагадуючи слова святого Павла про те, що Господній день прийде «як злодій уночі», архієпископ закликав не марнувати дорогоцінний дар часу, адже ми звітуватимемо не про те, скільки накопичили, а про те, скільки любові зуміли дарувати. На завершення він побажав вірним звільнитися від страху та байдужості, щоб у мить остаточної зустрічі з Господом почути обітницю надії: «Гаразд, слуго добрий і вірний, увійди в радість пана твого».

Схожі новини:

Поширити новину: