У середу, 11 листопада 2026 року, Папа Лев XIV очолив Святу Месу в Національному санктуарії Матері Божої в Люхані, що стало підсумковим акордом другого етапу його Апостольської подорожі. Завершує чотириденний візит до Аргентини Наступник святого Петра подякував аргентинському народові за теплий прийом і закликав усіх дякувати Богові за його дари та радісно ділитися Доброю Новиною. Після Святої Меси в Люхані він вирушив до аеропорту, звідки відлетить до Ліми, столиці Перу, відвідини якого є третім етапом цієї Апостольської подорожі.
Про це повідомляє Vatican News.
Марійська святиня лежить 70 кілометрів на північний захід від Буенос-Айреса. Історія святині в Люхані розпочалася 1630 року з події, яку називають «дивом воза». Звичайний віз із невеликою, усього 38 сантиметрів, глиняною статуеткою Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії раптово зупинився біля тутешньої річки й не було можливо рухатися далі. Тварини рушили з місця лише тоді, коли з воза зняли ящик з фігурою Богородиці. Сприйнявши це як знак, що Марія прагне залишитися на цій землі, місцеві жителі збудували тут невелику каплицю. Згодом, зусиллями багатьох поколінь, на її місці виросла велична базиліка зі 100-метровими шпилями, а 1930 року папа Пій XI проголосив Матір Божу з Люхана покровителькою Аргентини.
Сьогодні ця маленька статуя в біло-блакитних шатах, яку в народі ніжно називають Patroncita Morena («Смуглява покровителька»), зберігається у коштовному срібному футлярі за головним вівтарем храму в серці аргентинської пампи. Щороку понад шість мільйонів прочан приходять сюди, щоб поділитися своїми болями й надіями. Особливо зворушливим є паломництво молоді, коли тисячі юнаків та дівчат долають пішки 60 кілометрів із Буенос-Айреса. Свого часу у паломництво вирушав і майбутній Папа Франциск, який завжди носив у серці особливу любов до Люханської Матері.
Народ – велике багатство Аргентини
На початку своєї проповіді Лев XIV звернув увагу на фрагмент із Книги пророка Ісаї, який зібрані на Євхаристії чули в Літургії слова. Цей уривок спонукає уявити різні типи ландшафтів: пустелю, степ, гори. Усі вони покликані «розквітнути і радісно співати, відображаючи славу Божу». У цьому ключі Папа заохотив також подивитися на різноманітну географію, якою Творець «оздобив» Аргентину: неосяжні рівнини й могучі річки, численні гірські хребти, зелені плоскогір’я та широкі долини, глибокі моря, величні льодовики та великі пустелі. «У всьому своєму блиску і красі вся ця земля на “краю світу” співає славу Господеві», – зауважив Папа і додав, що цими днями він побачив також, яким великим багатством є люди Аргентини, які відзначаються своєю гостинністю, відкритістю та жертовністю.
Перебуваючи у санктуарії Богородиці з Люхана, Святіший Отець особливим чином згадав свого попередника – Папу Франциска, який завжди носив у серці покровительку Аргентини й власним життям навчав любити та вшановувати її, продовжуючи робити це навіть із місця свого спочинку поблизу ікони Пресвятої Матері.
«Із серцем, переповненим вдячністю за численні дари, якими Бог щедро обдарував цю країну, я хотів би запропонувати вам сьогодні дорогу, яку ми переживаємо під час кожного звершення Євхаристії. Вона складається з чотирьох етапів: примирення, просвітлення Божим словом, сопричастя та висилання на місію», – вів далі Папа, підкресливши, що на цьому шляху християн супроводжує Діва Марія.
Примиритися з минулим задля майбутнього
«Багато хто з наших братів і сестер – або ж навіть ми самі та наші сім’ї – нині, можливо, переживають моменти власної Голгофи, потерпаючи від хвороби, бідності, безробіття, дискримінації чи сімейних розколів, серед інших випробувань. У ті темні хвилини ми краще розуміємо досвід Марії біля підніжжя Хреста, коли Її материнське серце розривалося від болю», – зауважив Папа.
У той найстрашніший момент свого життя Марія прийняла від свого Сина нову місію, приймаючи все людство у своє материнське серце. Проповідник підкреслив, що і християни покликані прийняти Божу благодать та пройти шлях прощення та примирення, які допомагають відновити мир, надію і милосердя. На цьому шляху важливо зі щирістю визнати свої провини перед Господом та просити у Нього прощення. «Нам також необхідно примиритися зі своїм минулим і сьогоденням, щоб збудувати нове майбутнє, в якому останнє слово залишається за любов’ю», – підсумував Святіший Отець.
Компас на життєвій дорозі
Говорячи про наступний етап, просвітлення Божим словом, проповідник нагадав про досвід учнів на дорозі до Емаусу. Коли вони «йшли з сумними обличчями, знеохочені та пригнічені суворою реальністю смерті Господа», їм з’являється воскресилй Ісус та пояснює Писання. Під час спільної трапези вони впізнали Його присутність, яка розпалила їхні серця. Християни на своєму життєвому шляху зустрічаються із «втомою, розчаруванням чи дезорієнтацією», тому потребують компасу, провідника – Божого слова. Повторюючи за псалмоспівцем, Папа заохотив зібраних зробити його світильником на своєму життєвому шляху.
Сопричастя з Христом та ближнім
Говорячи про третій етап, сопричастя, Папа нагадав, що сам Христос запрошує нас до Свого столу, «і за цим столом усі ми є бажаними гостями». Це місце особливо покликані зайняти ті, з якими Себе ототожнює Господь: бідні і голодні, мігранти, хворі та ув’язнені. «Сопричастя з Христом не дає нас замикатися у власних справах, не веде до того, щоб користуватися потребами інших чи ухилятися від власних обов’язків. Навпаки, воно спонукає нас бути активною частиною спільноти, безкорисливо ділитися отриманими дарами і пропонувати те небагато, що маємо, задля блага багатьох», – наголосив Наступник святого Петра.
Марія, як і Її Син, показує приклад, що означає «любити до кінця». Це не значить робити якісь великі речі, а бути вірними біля Господнього боку як у часи страждань, так і в часи радості, слави і світла. «Це означає дивитися на життя очима небес і розфарбовувати кожен наш день кольором надії. Ми знаємо, що труднощів багато, але Господь надихає наших людей на героїчні вчинки милосердя. Серед них – батько, який щодня рано встає, щоб принести додому хліб; мати, яка проводить довгі ночі в лікарні біля ліжка хворого малюка; добрий друг, який ділиться своїм часом із тими, хто потребує допомоги», – сказав Папа.
Ідіть і євангелізуйте: словами і ділами
Говорячи про слова наприкінці Святої Меси, які заохочують нас іти і проповідувати, Папа перейшов до завершального етапу. «Ідіть і проповідуйте; звіщайте радість Євангелія словами та добрими ділами. Аргентино, встань і йди, люби! Як казав святий Августин: любіть і робіть все, що забажаєте: якщо мовчите – мовчіть з любові; якщо кричите – кричіть з любові; якщо виправляєте – виправляйте з любові; якщо прощаєте – прощайте з любові», – звернувся до зібраних він.
Завершуючи свою проповідь, Папа вручив себе під материнську опіку Матері Божої Люханської, у спомин Якої (8 травня) Лев XIV розпочав свій понтифікат. «Провадь мене, Мамо, в апостольській місії, яку Господь доручив мені, і веди та супроводжуй аргентинський народ на його шляху. Допоможи йому будувати мости милосердя та мережі солідарности; запали в їхніх серцях прагнення продовжувати шлях примирення, сопричастя і місії, освітленими словом Твого Сина Ісуса Христа і міцно утверджені на Ньому – “наріжному камені”», – завершив свою проповідь Святіший Отець.
Назавжди в серці
Святіший Отець висловив глибоку вдячність Богові за успішний візит до Аргентини – батьківщини Папи Франциска. «Дякую тобі, Аргентино, за те, що прийняла мене з відкритими обіймами!» – сказав він. Лев XIV нагадав, що фігура Матері Божої Люханської колись прибула сюди й залишився назавжди, і хоч сам він мусить продовжувати свою місію в інших місцях, то назавжди носитиме аргентинців у своєму серці.
«Нехай Бог благословить цю землю Непорочної Діви Марії, чий блакитно-білий плащ відбився у кольорах її прапора. Нехай народи півночі з їхніми горами та долинами, півдня з їхніми величними льодовиками, сходу з їхніми річками та лісами, а також заходу з їхніми величними гірськими хребтами прославляють Господа за численні отримані дари і, в Його ім’я, йдуть і звіщають Євангеліє з радістю та вдячністю», – мовив Папа, зізнаючись, що почувався тут як удома. «До побачення, моя улюблена Аргентино!» – попрощався він.
Після Святої Меси Лев XIV відʼїхав до столичного аеропорту, де відбудеться церемонія прощання. Під час переїзду він зупинився у «Віллі Святого Йосифа», роколекційному осередку отців маристів, де привітався з волонтерами, що брали участь у проведенні заходів в рамках аргентинського етапу його Апостольської подорожі.
Переліт до Перу
Після церемонії прощання в міжнародному аеропорту Буенос-Айреса Святіший Отець відлетить до Перу. Виліт запланований на 14:00 місцевого часу (19:00 – київського), а прибуття до Ліми – на 17:30 місцевого часу (0:30 четверга, 12 листопада, – київського). Шостий день його VI Апостольської подорожі завершиться візитом ввічливості до глави держави та зустріччю з представниками влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства.
