У неділю, 8 листопада 2026 року, о 16:33 за місцевим часом (21:33 за київським часом) літак Аргентинських авіаліній із Папою Левом XIV та його супроводом на борту приземлився в міжнародному аеропорту Буенос-Айреса. За 40 хвилин до цього він вилетів зі столиці Уругваю. Того ж дня в Палаці Свободи в Буенос-Айресі Папа Лев XIV зустрівся з представниками аргентинської влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства. Під час зустрічі він виголосив свою першу промову в Аргентині.
Про це повідомляє Vatican News.
У аеропорту, де Святішого Отця зустрічав Президент Аргентини Хавʼєр Мілей, відбулася лише офіційна зустріч, яка передбачала військові почесті, виконання гімнів і привітання між делегаціями. З летовища Святіший Отець вирушить до площі Хосе де Сан-Мартіна, відвідання пам’ятника якому належить до протокольних заходів міжнародних візитів. Опісля в Каса-Росада, урядовому палаці, де розташований офіс президента, відбудеться церемонія привітання та візит ввічливості до Глави держави. День завершиться зустріччю з представниками влади, дипломатичного корпусу та громадянського суспільства в Палаці Свободи та приватною зустріччю з августинцями в Апостольській нунціатурі.
В Аргентині, яку двічі – 1982 та 1987 року – відвідував святий Йоан Павло ІІ, Папа Лев XIV перебуватиме до середи, 11 листопада. У програмі, крім столиці, також заплановані візит до Кордови та паломництво до Марійського санктуарію в Лухані.
Під час першої зустрічі Папа Лев XIV наголосив на відповідальності кожного покоління за збереження та примноження державної й духовної спадщини. Він також підкреслив важливість демократичних інституцій, захисту людського життя від зачаття до природної смерті та закликав до розбудови суспільної злагоди.
Промовляючи після Хавʼєра Мілея, Святіший Отець зізнався, що перебування на цій землі має для нього особливе значення. «Протягом дванадцяти років Вселенська Церква слухала голос аргентинського Папи, який зберігав у своїй пам’яті та серці місця, людей та віру, які він тут отримав. Сьогодні, ставши його наступником у Петровому служінні, я, в певному сенсі, йду зворотним шляхом і приїжджаю на батьківщину, де Папа Франциск розпочав шлях, який згодом поєднався з шляхом усієї Церкви», – сказав Лев XIV, зауваживши, що наблизившись до місця його народження, він наблизився до «набагато ширшої історії, побудованої поколіннями людей, які перед і після нього прийняли цю батьківщину та залишили щось після себе».
Формування народу
Як зауважив Наступник святого Петра, хто тут народився, хтось прибув здалеку, хто належить до корінних народів. Саме із зустрічі «різних походжень і досвідів» сформувався народ, який засвідчив також здатність підводитися у важкі моменти та рухатися далі. Всі «зробили внесок у формування Аргентини», бо жодне покоління «не будує батьківщину, починаючи з нуля», а отримує її. Робить це через мову, інституції, сформовані іншими, та блага, які зросли завдяки праці багатьох. «Історія зберігає приводи для вдячності, але й болісні спогади. Кожне покоління має розпізнати те, що варто зберегти, подолати несправедливі наслідки минулого та збагачувати спільну матеріальну й духовну спадщину. Батьківщина, яка сьогодні перебуває у ваших руках, завтра стане спадщиною для інших», – мовив Папа, зауваживши, що саме культура залишає «найхарактерніші прояви цього спадку». В цій спадщині також «глибоко вкорінена християнська віра».
Роль демократії
Далі Святіший Отець зазначив, що поділяти ту саму спадщину вимагає навчитися співіснувати. Історія вчить, наскільки може зростати народ, коли його відмінності перетворюються в нагоди для діалогу та зустрічі. «Саме тому демократія також є частиною спадщини, яку слід берегти. Вибір своїх правителів шляхом голосування, участь у суспільному житті, вільне висловлення своїх переконань, довіра до закону та визнання інституцій спільним простором – це цінності, які зміцнюються з часом і які кожне покоління покликане берегти та зміцнювати», – мовив Лев XIV, зазначивши, що демократія зміцнюється через щоденну участь у громадському житті. Водночас, на тих, хто отримав громадські посади, лежить «особливо вимогливе завдання», адже «влада досягає свого найвищого значення, коли здійснюється як служіння, коли вміє поглянути глибше, ніж безпосереднє і коли задіює свої вміння у дбання про те, що належить усім».Загальне благо в конкретних обставинах
У цьому контексті Наступник святого Петра підкреслив, що «загальне благо, дбанню про яке присвячена влада», повинно відчуватися «в конкретних умовах щоденного життя». Особливе місце в цьому займає сімʼя, «фундаментальна клітина суспільства», де кожна людина відкриває, «що її власне життя пов’язане з життям інших» і де чимало людей «отримують перші зерна віри». Важливе значення в цьому має «мати змогу жити завдяки власній праці». «Саме тому необхідно сприяти всьому, що відкриває нові можливості, стимулює приватну ініціативу та сприяє тому, щоб економічне зростання охоплювало також тих, хто стикається з найбільшими труднощами», – сказав Лев XIV, відзначаючи, що Аргентина посідає «великі людські ресурси». Для того, щоб це багатство принесло плоди для всіх, «необхідно присвятити особливу увагу молоді». «Країна повинна серйозно замислитися над тим, де вона помилилася, якщо її молодь змушена покидати свою землю, щоб здійснити свої мрії», – додав він.
Солідарність між поколіннями
«Цей горизонт піднімає ще одне питання: яке місце у наших рішеннях займають ті, хто ще має народитися? Перш ніж запитувати себе, який світ ми їм залишимо, ми маємо визнати їхню гідність. Наша відповідальність перед майбутніми поколіннями починається з того, щоб приймати життя з перших його хвилин і берегти його аж до його природного завершення», – вів далі Папа, нагадуючи також про важливість захисту гідності тих, хто хворий, має залежності чи інвалідність. Ця відповідальність стосується також піклування про землю. «Бог благословив Аргентину надзвичайними природними багатствами. Її поля, водні ресурси, джерела енергії, корисні копалини та різноманітність екосистем відкривають широкі можливості для розвитку», – мовив Святіший Отець, підкреслюючи, що «справді людяна екологія» вміє поєднати піклування про створіння з піклуванням про людей.
Крім того, за словами Папи, швидкий технологічний розвиток відкриває можливості, які ще недавно були немислимі. Це також ставить свої запитання, адже в наших руках інструменти, спроможні «глибоко перетворити людське життя». «Цей прогрес вимагає зважати на наслідки його застосування та відповідальність тих, хто приймає рішення щодо його використання. Технологічний розвиток потребує етичної свідомості, яка дорівнює його викликам», – підкреслив Лев XIV.
Міжнародна співпраця
За словами Святішого Отця, чимало з цих викликів виходять за межі окремих держав, тому «думати про майбутнє Аргентини» означає також мати на думці народи, з якими вона поділяє континент. «Зміцнення майданчиків для зустрічей та співпраці – це спосіб спільно взяти на себе відповідальність, з якою жодна країна не може впоратися самотужки», – сказав він, наголошуючи на необхідності співпраці в таких сферах, як несуть велику загрозу, як от організована злочинність, мережі торгівлі людьми, контрабанда зброї та наркотиків. Все це вимагає «координованої діяльності між державами та стабільності інституцій».
«Одним з найвищих проявів цих спільних зусиль є служіння миру. Законні інтереси кожної нації слід захищати шляхом діалогу, дотримання права та постійного пошуку домовленостей. Південна Америка зуміла у важкі моменти своєї історії знайти шляхи переговорів та порозуміння для подолання серйозних напружень. Аргентина покликана зберегти цю готовність до діалогу та сприяти тому, щоб вона й надалі приносила свої плоди», – підкреслив Папа.
Універсальне призначення Євангелія
Далі Наступник святого Петра вказав на те, що «також і Церква прагне співпрацювати в здійсненні цієї спільної відповідальності». Також і її присутність є частиною історії країни. «Протягом століть вона супроводжувала народи континенту, звіщаючи Євангеліє та святкуючи віру, виховуючи, допомагаючи хворим, підтримуючи вбогих, супроводжуючи сім’ї та сприяючи миру й примиренню», – сказав Папа, зазначивши, що ця місія народжується з любові Христа, «Який пролив свою кров за всіх».
«Є цінності, яких потребує суспільство і які жодна державна політика не може створити самостійно. Довіра, прощення, готовність служити та усвідомлення того, що власне життя має сенс, який виходить за межі успіху чи корисності, плекаються у особистій свідомості та в житті сімей і спільнот. Віра живить і підтримує ці цінності. Саме тому Церква прагне залишатися поруч із аргентинським народом, виявляти любов, розділяючи його тягарі та радощі, і дарувати йому надію, що походить від Євангелія», – мовив Лев XIV.
Підсумовуючи, Папа зазначив, що оглядаючи шлях цієї країни, на думку спадає образ, який супроводжував цю промову: кожне покоління отримує батьківщину, яку інші вклали в його руки. «Дорогі аргентинці, сьогодні значна частина цієї відповідальності лягає на ваші плечі. Надзвичайне надбання, яким ви володієте, дає вам змогу з упевненістю дивитися в майбутнє», – сказав він, ввіряючи народ Луханській Божій Матері, до Якої покоління за поколінням вдавалися з молитвами місцеві люди, і до молитов яких сьогодні також і він хоче долучитися.
