2 листопада 2026 року у підземеллях кафедрального собору святих апостолів Петра і Павла в Луцьку відбулася особлива подія – освячення місця поховання людських решток, які чекали на це понад пів століття.
Про це повідомляє Луцька дієцезія.
Святу Месу очолив ординарій Луцької дієцезії єпископ Віталій Скомаровський у співслужінні з настоятелем парафії о. кан. Павлом Хом’яком та присутніми священниками.
Після завершення Євхаристії відбулося освячення братської гробниці, де будуть захоронені рештки людей. Духовенство разом із присутніми вірянами піднесло спільну молитву, просячи вічного світла та миру в Божому Царстві, для тих, спокій яких колись так безцеремонно порушили.
Символічно, що саме у Спомин усіх померлих вірних, коли вся Католицька Церква єднається в молитві за душі, що перебувають у чистилищі, історичну справедливість було частково відновлено. Спільними зусиллями настоятеля о. Павла Хом’яка та дослідників на чолі з Віктором Баюком усі рештки було упорядковано та поміщено до належного спільного поховання в підземеллі собору.
Підземелля Луцької катедри є одними з найбільших та найзагадковіших в Україні. Протягом століть вони служили місцем спочинку для духовенства, знатних міщан, історичних постатей та благодійників. Проте в радянські часи, коли храм закрили й перетворили на музей атеїзму, крипти зазнали жорстокої наруги. Радянська влада розбила старовинні гробниці, пограбувала поховання, а знайдені людські кістки було безжально скинуто в одну суцільну купу. Десятиліттями ці рештки залишалися німими свідками радянського вандалізму та неповаги до людської гідності й християнських традицій.
Цей день став не лише моментом скорботи, а й актом глибокого християнського милосердя, відновлення історичної пам’яті Луцька та повернення поваги до тих, хто відійшов у вічність багато років тому.
