31 жовтня 2026 року в місті Саванна, штат Джорджія (США), п’ятьох іспанських місіонерів з Ордену Братів Менших було проголошено блаженними. Наприкінці XVI століття вони прибули з Іспанії до Північної Америки, щоб проповідувати Євангеліє. Згодом усі п’ятеро загинули мученицькою смертю за віру.
Про це повідомляє Vatican News.
Святу Месу від імені Папи Лева XIV очолив кардинал Френк Лео, архієпископ Торонто.
Новими блаженними мучениками стали місіонери Педро де Корпа, Блас Родріґес де Куакос, Міґель де Аньон, Антоніо де Бадахос та Франсіско де Вераскола, які були вбиті у вересні 1597 року під час повстання корінного населення в регіоні, який тоді був відомий як Іспанська Флорида. Їхня історія пов’язана з першим етапом євангелізації американського континенту, коли францисканці досягли віддалених від Європи територій, щоб розділити життя місцевих громад і ділитися з ними християнською вірою.
П’ятеро ченців, які прибули до Америки в різні періоди між 1587 і 1595 роками, здійснювали своє служіння в різних селах, населених племенами Ґуале, уздовж узбережжя сучасної Джорджії. Їхня місіонерська діяльність, що полягала у проповіді та спільному повсякденному житті, зіткнулася також із традиціями та звичаями, які кардинально відрізнялися від християнських. Причиною заколоту стала суперечка, пов’язана з таїнством подружжя. Молодий місцевий воїн Хуанільо, який вже був хрещений і одружений, вирішив взяти другу дружину, що суперечило вченню Церкви про єдність і нерозривність подружжя, про що його вже навчали під час катехизації. Нагадування отця Педро де Корпи про зобов’язання, взяті під час хрещення, викликало негативну реакцію юнака, який організував вбивство місіонера. Отця Педро вбили в місцевості Толомато на початку вересня 1597 року. Насильство швидко поширилося на інші місії. Отця Бласа Родріґеса вбили в Тупікі після того, як йому дозволили відслужити останню Святу Месу. Священники Міґель де Аньон та Антоніо де Бадахос, незважаючи на попередження про небезпеку, вирішили залишитися поруч із громадою Санта-Каталіни, де їх катували та вбили. Священник Франсіско де Вераскола, який не знав про ситуацію, що склалася, оскільки тимчасово був відсутній, загинув після повернення на острів Асао.
Пам’ять про свідчення мучеників
Свідчення блаженних мучеників не пішло в забуття. Пам’ять про п’ятьох ченців залишалася живою у францисканській традиції й продовжувала підтримувати пам’ять про перші католицькі громади регіону. На початку ХХ століття, за підтримки американського єпископату, Орден Братів Менших Францисканців ініціював справу беатифікації. Дієцезіальне розслідування, проведене в Саванні, тривало з 1984 по 2007 рік.
Доказом їхнього мучеництва є те, що вони були готовими віддати життя за Господа через свідомий вибір покинути Іспанію та вирушити як місіонери до країни та до народів, які були частково невідомими. Блаженні мученики усвідомлювали ризик і небезпеки, пов’язані з їхнім апостольством, у тому числі щодо власної безпеки. Явне й безпосереднє свідчення вірності Христові та Його посланництву чітко простежується в їхньому вбивстві, оскільки вони повністю передали навчання Церкви.
Відважні свідки Євангелія
Під час проповіді кардинал Лео особливо привітав делегацію, яка прибула з Іспанії, щоб розділити з вірними цієї дієцезії мить віри та радості. «Як діти Святої Матері Церкви, ми всі – у всьому християнському світі – ділимося цією радістю, адже ченці-мученики є, по суті, членами Містичного Тіла Христового, які героїчно й самовіддано жили тією самою вірою, яку і ми визнаємо та звіщаємо сьогодні й аж до кінця часів», – сказав проповідник. Далі він зазначив, що «в очах світу може видаватися, що їхня апостольська діяльність зазнала цілковитої поразки». «Тим, хто не ввійшов у таємницю Бога у Христі, їхня смерть може видатися цілковитою й абсолютною поразкою. Але це не так», – сказав ієрарх, додаючи, що «життя нових блаженних, увінчане пальмовою гілкою мучеництва, нагадує нам про неповторну любов Христа, яка влита в наші серця та якою Він закликає нас жити життям святості, чеснот, співчуття, смиренного служіння та милосердя до всіх, навіть до так званих ворогів». «Мученики, безперечно, були відважними свідками Євангелія, які “доповнили” Страсті Христові у власному тілі», – підкреслив він.
Отож, беатифікація, що відбулася 31 жовтня, є церковним визнанням свідчення, яке зберігалося понад чотири століття і яке пропонується до уваги Церкви та Ордену Братів Менших Францисканців у контексті відзначення VIII століття від смерті святого Франциска Ассізького.
