
В Інституті богословських наук Непорочної Діви Марії в Городку розпочалась Школа християнського аніматора, організована Національною Катехитичною комісією Римсько-Католицької Церкви в Україні. Ініціатива має на меті духовну та інтелектуальну формацію молоді, яка в майбутньому у рамках парафіяльного душпастирства сприятиме організації християнського дозвілля для дітей.
На перший модуль, який тривав 2-4 жовтня 2026 року приїхало близько 30 молодих осіб з чотирьох дієцезій – Кам’янець-Подільської, Київсько-Житомирської, Львівської та Мукачівської.
«Я хочу вдосконалити свої знання та навички, а також зрозуміти як правильно поводитись з дітьми та комунікувати з ними. Я люблю дітей і мені дуже подобається аніматорство. Я хотіла сюди потрапити й радію, що мені вдалось, бо люди та атмосфера дуже надихають! У нас були цікаві лекції, а спільно проведений час дозволив відкрити, що покликання аніматора – бути відкритим на дітей та прагнути для них добра. Аніматор – це той, хто наставляє дітей на правильний шлях. Ми маємо бути тими ангелочками для них, які підтримують, допомагають та супроводжують», – сказала Надія Мул з Волочиська.



Зустріч розпочалась Святою Месою, що дозволило впровадити учасників Школи у характер християнського аніматорства, адже головною місією аніматорів є духовний супровід дітей та сприяння їх зростанню в цінностях і доброзичливості. Програма першого модулю поєднувала молитовну формацію, теоретичне навчання, практичні вправи та спільне дозвілля. Кожен з етапів сприяв ближчому знайомству учасників і формуванню в них єдиного бачення цілей служіння християнських наставників у парафіяльних таборах.
«Хочу відзначити живий інтерес учасників Школи, їхню відкритість та надзвичайно високу мотивацію. Вони продемонстрували щире прагнення вчитися та глибоку зануреність у процес, а під час практичних завдань і роботи в групах проявили чимало креативності, командного духу й готовності брати на себе ініціативу. Особливо тішить їхня духовна зрілість і розуміння того, що аніматорство – це не просто організація дозвілля, а свідоме служіння та покликання вести за собою інших через християнські цінності. Вірю, що цей спільний шлях навчання принесе рясні плоди для наших парафіяльних спільнот», – поділився о. Олег Жарук, заступник Голови Національної Катехитичної комісії.



Щоб якісно служити дітям під час християнських таборів, аніматори мають віднайти свою ідентичність та зрозуміти роль власного покликання у Церкві, тож на заняттях говорили, зокрема, про самоідентифікацію, цінність особистості у світлі віри, а також про внутрішню зрілість. Окрім того, молодь ознайомилась з правилами доброї поведінки, яких мають дотримуватись як аніматори, так і їх підопічні. Учасники з’їзду також говорили про основні організаційні моменти планування виїзду в рамках табору, поділ обов’язків і намагались опрацювати власну програму подорожі.
«Я вже мала досвід роботи з маленькими дітками під час літніх таборів і помітила, що потрібно вміти співпрацювати з ними, мати навички, щоб їх згуртувати. Я вирішила долучитись до цієї Школи, щоб знайти практичні інструменти, а також об’єднатись у спільноту, яка даватиме підтримку й надихатиме на створення чогось цікавого. Мені дуже сподобались лекції. Я винесла багато практичних порад щодо того, як має виглядати християнський аніматор. Мені також було цікаво послухати про правила організації поїздок і розподіл завдань у команді», – розповіла Ангеліна Хаснуліна з Чернівців.



Фундаментом християнського супроводу дітей є власний приклад особистих відносин аніматора з Богом, тому одна з конференцій була присвячена молитві, правилам духовної витривалості та практичним порадам щодо систематичності. Молодь також спільно відмовила розарій біля Стели пам’яті у намірі всіх захисників і миру в Україні. Окрім того, учасники Школи мали практичне заняття із плетіння розаріїв, яке провели семінаристи Вищої духовної семінарії Святого Духа. Майбутні аніматори почули історію цієї молитви, яка сягає середньовічних монастирів, та дізнались про її вплив на життя багатьох поколінь.
«Звернення до Бога, спілкування з Ним – це те, до чого потрібно виховувати дітей та молодь. Розарій – це дуже важлива молитва, а водночас проста і зрозуміла. На розарії молиться дуже багато поколінь людей різних професій, які жили в різних середовищах, займалися різними речами, але їх об’єднувала любов до Бога і до Марії. Чому б нам не довіряти прикладу цих усіх людей, які свідчили про красу та дієвість цієї молитви?» – сказав Віталій Багрій, семінарист IV курсу Вищої Духовної Семінарії Святого Духа.



Окрім духовно-навчальної програми, учасники Школи християнського аніматора спільно відвідали екопарк «Порічка», переглянули футбольний матч між національними збірними України та Північної Ірландії, а також взяли участь в інтеграційному вечорі. У рамках наступних модулів майбутні аніматори зосередяться на поглибленні знань з психології та вікової педагогіки, методики організації інтерактивних ігор, квестів і творчих заходів як інструментів євангелізації, а також розвиватимуть власні лідерські якості та навички вирішування конфліктів у командній діяльності.






