Після звершення візиту до штаб-квартири ЮНЕСКО, у п’ятницю, 25 вересня 2026 року, Папа Лев XIV вирушив до катедрального собору Паризької Богоматері – храму, який 15 квітня 2019 року був серйозно пошкоджений масштабною пожежею, що знищила покрівлю і шпиль споруди. Реставраційні роботи офіційно завершилися 2024 року, а 7 грудня того ж року відновлений собор знову відчинив свої двері для вірних.
Про це повідомляє Vatican News.
Святішого Отця зустрів архієпископ-митрополит Парижа Лоран Ульріх, після чого Папа коротко помолився перед Пресвятими Дарами та вшанував реліквію Тернового вінця Ісуса Христа, відтак відбулася молитва Вечірні. Цього вечора у соборі зібралися представники духовенства, богопосвячені особи та миряни, залучені до душпастирства у Католицькій Церкві Франції.
Свою проповідь Святіший Отець розпочав з того, що вибір місця зустрічі з французьким духовенством не є випадковим: саме собор Нотр-Дам є «символом Церкви у Франції». Він підкреслив, що всезагальна залученість у відбудову храму після трагічної пожежі 2019 року та велич досягнутого результату свідчать про те, що «саме тут б’ється серце нації», тут «минуле зустрічається з майбутнім, а небо – із землею». Участь державних, приватних та церковних інституцій у відновленні святині спричинилася до відновлення «культурних, екзистенційних та духовних шляхів», які відкриває катедра.
Пріоритет місіонерського навернення
За словами Наступника святого Петра, відновлення Нотр-Дам стало нагодою для зустрічі, яка «розширила горизонти гостинності та взаємодії за межі церковної приналежності». «Дорогі єпископи, священники, диякони, богопосвячені особи, семінаристи Франції, нехай те, що тут відбулося, стане для вас джерелом натхнення! Зробіть своїм пріоритетом бачення, викладене в Evangelii Gaudium, а саме – місіонерське навернення, про яке Папа Франциск говорив у своєму першому Апостольському напоумленні», – наголосив він.
Оскільки Бог послав Свого Сина у наш світ, ідентичність Церкви, що випливає з Втілення, характеризується покликанням бути Церквою «що виходить назовні». У цьому ключі, звертаючись до присутніх, Папа наголосив: «Саме в цьому полягає сила живої Церкви: приймати тих, хто перебуває на периферії, але вже займає місце в її серці; приймати тих, хто здається далеким, але насправді вже поруч; приймати незнайомця, в особі якого Христос уже стукає до дверей».
На думку Лева XIV, не лише Нотр-Дам у серці столиці має стати місцем зустрічі Церкви з людиною. До цього покликані інші міста й регіони Франції, навіть найбільш віддалені та сільські. Нестача матеріальних ресурсів не є перешкодою для місії, оскільки «саме Божа благодать дає внутрішню свободу і простоту життя, завдяки яким можна втілювати євангельський стиль».
У серці храму – спільнота, що славить Господа
Звертаючись до зібраних, Папа нагадав, що головна мета зведення храму – молитва та віддання хвали Богу. Катедра – це не лише «кам’яна оправа, щоб милуватися», це місце, «душею» якого є звершення Євхаристії. Вираженням цієї правди є розташування вівтаря у самому центрі споруди. «Тут Церква постає такою, якою вона є насправді: живим організмом, спільнотою вірян, яка у прославі збирає все те, що передають їй культура і традиція. Вона є тілом, яке через своє богослужіння відкриває кожній людині сенс свого існування», – підкреслив він.
В епоху, яка видається позбавленою повноти, глибини та обіцянок, шляхетна простота пісні, промовленого слова та літургійного жесту, на думку Папи, може стати проблиском надії та оазою миру. «Спільне слухання Святого Письма та молитва дозволяють нам дивитися на історичні події у світлі Бога, повніше усвідомлювати нашу відповідальність, викривати несправедливі механізми панування та оберігати паростки справедливості й миру», – підкреслив Лев XIV та додав, що з цього народжується надія, що веде до братерства та солідарності.
Плекати справжню любов до літургії
Звертаючись до єпископів та священників, Папа закликав їх дбати про гідне та належне звершення літургії. «Будьте свідомими спадкоємцями Отців Церкви та святих, які протягом століть передавали нам глибокий зміст і красу літургії, завжди подаючи приклад великої смиренності перед Таїнством, що звершується», – підкреслив він. За словами Святішого Отця літургія – це віддзеркалення життя. «Євхаристійна радість зміцнюється і випромінюється там, де відновлюється гармонія, де відроджується гідність, де влада стає служінням, а свобода знову може розквітнути. Це найбільший дар, яким ми можемо ділитися», – зазначив він.
Черпати з джерела нескінченної любові Бога
Звертаючись до духовенства та богопосвячених осіб, Папа закликав їх розвивати «дружбу з Господом» в особистій молитві, яка є основою кожного покликання. «Тож плекайте своє внутрішнє життя з Господом, наслідуючи приклад багатьох святих, які були перед вами, завжди черпаючи з джерела Божої нескінченної любові у тихій молитві. Ваше покликання випливає насамперед із цих глибоких внутрішніх стосунків із Господом, Який чекає на вас там», – зазначив він.
На думку Лева XIV, відкритий собор у самому серці міста є «символом спільноти, яка славить Господа і втілює гостинність» не як випадковий жест, а як справжній спосіб свого існування, щоб усі могли почуватися як вдома, не відчуваючи себе пригніченими чи відстороненими у мінливому світі. Душпастирі і богопосвячені особи покликані бути першими хранителями «цього відкритого дому, живими каменями Церкви, яка живе надією» і не боїться майбутнього. «Цей собор відродився, щоб і ви разом із ним відродилися, отримавши новий поштовх до святості та щоденної місії. Серед вашого народу будьте яскравим виразом божественного материнства Церкви, яка, свідчачи про Божу любов, відновлює та зцілює людську родину», – підкреслив Папа.
Довідково:
У 2024 році Католицька Церква у Франції налічувала близько 49,7 млн охрещених католиків, що становить майже 75% з понад 66-мільйонного населення країни. Церковну структуру формують 99 церковних територіальних структур на чолі з 186 єпископами. Водночас кількість духовенства продовжує скорочуватися: у Франції нині служать 12 590 священників (9 095 дієцезіальних і 3 495 з чернечих орденів) – для порівняння, у 1980 році їх було майже 39 тисяч. Натомість число постійних дияконів за цей час зросло майже у 30 разів – зі 108 до 3 147. Кількість парафій за 44 роки скоротилася майже вчетверо – з понад 38 тисяч до 10 925, а щорічна кількість хрещень – з понад 513 тисяч у 1980 році до 186 тисяч у 2024-му. У країні служать 17 452 монахині та навчаються 1 075 семінаристів.
