Під час засідання Постійної ради італійського єпископату прозвучали слова спротиву спробам легалізації евтаназії, реабілітації війни у світі, а також сприйняттю іншої людини як ворога. «Не може існувати права на смерть, є лише право на життя», – наголосив кардинал Маттео Марія Дзуппі, голова Конференції єпископів Італії.
Про це повідомляє Vatican News.
У своїй промові під час засідання Постійної ради Конференції єпископів Італіїї кардинал Дзуппі наголосив на важливості енцикліки Лева XIV «Magnifica humanitas», яка, за його словами, є «цінним компасом у часи, коли ми так часто почуваємося розгубленими як по-людськи, так і інтелектуально».
Тривожна реабілітація зброї
Збільшення кількості збройних конфліктів і бачення світу, який будує мури та кордони, непокоять кардинала. Безпосередньо посилаючись на слова Папи, він застеріг від глибокої культурної та політичної трансформації, що відбувається в урядах країн світу.
Відбулася «справжня зміна парадигми в публічних дебатах і рішеннях щодо озброєнь, разом із тривожною реабілітацією війни як інструменту міжнародної політики».
Подолати логіку ворога
Посилаючись на постать святого Франциска з Ассізі, напередодні відзначення 800-ї річниці його смерті кардинал Дзуппі згадує історію вовка з Губбіо, пояснюючи поняття «політичного миру» та роззброєння. Святий, за словами кардинала, «веде переговори, тому що любить мир, знає причини насильства і шукає рішення».
Справжній мир полягає в тому, щоб навчитися жити «нарешті разом» з іншою людиною, долаючи однобічні позиції через прощення та відкинення логіки протистояння. Бідняк з Ассізі показує, що завданням Церкви є євангелізація, а не хрестовий похід.
«Ні» евтаназії, потреба в опіці
Голова Конференції єпископів Італії рішуче висловився щодо дискусії навколо евтаназії, висловивши глибоке занепокоєння італійського єпископату законодавчими ініціативами, спрямованими на її легалізацію у випадках тяжких страждань. Знову посилаючись на антропологічне послання енцикліки «Magnifica humanitas», кардинал Дзуппі звернув увагу на те, що сучасне суспільство помилково схиляється до сприйняття хвороби, старості та людської крихкості виключно як «вад, які потребують виправлення».
Позиція Церкви є однозначною. Тому кардинал закликає інституції та політичний світ шукати відповіді, засновані на справжній солідарності, а не залишати людину саму, починаючи з паліативної допомоги та політики справжньої солідарності, а не удаваних форм співчуття, таких як евтаназія.
Було наголошено, що «не може існувати «права на смерть», натомість є право на лікування, опіку і на те, щоб ніколи не залишатися на самоті». «Ми й надалі вважаємо, що справжнім досягненням цивілізації є не позбавлення життя, а опіка, яка полегшує страждання», – заявили італійські єпископи.
Кардинал закликав політичні сили вивести це питання з механізмів партійної пропаганди і не перетворювати його на поле виборчого чи ідеологічного протистояння. Справжня нагальна суспільна потреба полягає в іншому, переконує він, і має характер опіки. Саме структурні затримки з боку держави призводять до нерівності, розгубленості та страждань громадян.
