16 вересня 2026 року під час загальної аудієнції, продовжуючи цикл катехиз, присвячений документам Другого Ватиканського Собору, Лев XIV коментував другий розділ душпастирської Конституції «Gaudium et spes». Він зазначив, що протиставлення розвитку особистості та суспільства означало б нівелювання обох. В епоху соціальних мереж та штучного інтелекту Папа закликав налагоджувати глибокі взаємини, оцінюючи політичні проєкти у світлі критеріїв гідності людської особи.
Про це повідомляє Vatican News.
Як підкреслив Наступник святого Петра, заклик до пошани гідності у наші дні стає особливо нагальним. Технологічний розвиток, поширення масмедіа та соціальних мереж, штучний інтелект «відкривають нові можливості, долаючи бар’єри та відстані». Але поряд з цим взаємини схильні «ставати менш особистісними, а більш віртуальними», а також постає загроза «дедалі більше делегувати алгоритмам рішення, приймати які належить лише людському сумлінню». «У цьому контексті внесок, який прагне зробити християнська спільнота, полягає в тому, щоб надати соціальним стосункам реальну вагу та особисту глибину», – мовив Лев XIV, вказуючи на те, що Собор заохочує шукати критерії та силу для цього в «творчому проєкті Бога», Який хотів, щоб усі люди формували одну родину й ставилися одні до одних як брати та сестри. Це проєкт знайшов у Христі «своє повне об’явлення та сповнене здійснення».
Через розмаїття до загального блага
Таким чином, як зазначив далі Святіший Отець, «вдосконалення людської особи та розвиток суспільства» слід розглядати як тісно взаємопов’язані. Історія, також і та найновіша, чітко підтверджує цю істину. «У цій перспективі Gaudium et spes, – сказав Папа, – стверджує, що різноманітність людей і народів у світі не слід розглядати як небезпеку чи загрозу, а як потенціал для збагачення та зростання. Протистояння, яке іноді переростає у насильство, є наслідком влади гріха та того, як він впливає на світогляд і дії на всіх рівнях, спричиняючи руйнування та смерть. Необхідно дедалі більше відкриватися на логіку взаємності, спільного користування та піклування, як це відбувається між різними членами людського тіла».
Для цього, за словами Святішого Отця, документ Собору пропонує визначення «спільного блага», нагадуючи, що воно полягає у сукупності умов суспільного життя, які дозволяють як групам, так і окремим членам, досягти свого вдосконалення. Визнаючи взаємозалежність між народами, Собор стверджує, що «кожна група повинна рахуватися з потребами та законними прагненнями інших груп, ба більше – загального блага всього людського роду».
Критерій оцінювання соціальних проєктів
Папа підкреслив, що на основі цього Отці Собору вказують на деякі нагальні практичні наслідки, першим з яких є «пошана до людської особи». Gaudium et spes стверджує, що все, що виступає проти життя, як убивство, геноцид, аборт, евтаназія, все, що порушує цілісність особи, як завдання каліцтва, тілесні чи ментальні тортури, психологічний примус, все, що кривдить гідність, як от нелюдяні умови життя, рабство, проституція, негідні умови праці, «всі ці речі, та інші схожі до них, є безсумнівно ганебними». Другим наслідком, за словами Папи, є «пошана та любов також і до противників чи до тих, хто має інший спосіб думання чи діяння». Третій – це «фундаментальна рівність усіх людей, що вимагає соціальної справедливості». Врешті, Отці Собору закликають «подолати індивідуалістичну ментальність та прийняти поставу відповідальності та участі».
«Дорогі брати та сестри, – підсумував Лев XIV, – це бачення людства як “спільноти осіб” є цінним спадком, який залишив нам Другий Ватиканський Собор. Він допомагає нам усім здійснювати особисте та спільнотне розпізнання, щоб відповідально оцінювати сучасні соціальні та політичні проєкти на основі критеріїв гідності людської особи, соціальної справедливості та вільної участі у побудові спільного блага. Адже майбутнє людства залежить від зусиль кожного з нас, спрямованих на співпрацю з Богом і з братами та сестрами у побудові більш людяного світу».
