У посланні до учасників Пленарної сесії Папської академії соціальних наук, присвяченої темі «Використання влади: легітимність, демократія та переосмислення міжнародного порядку», Папа Лев XIV наголосив, що влада повинна служити загальному благу, а її легітимність визначається моральністю, мудрістю та відповідальністю.
Про це пише Vatican News.
Від 14 до 16 квітня 2026 року у Ватикані відбувається Пленарна сесія Папської академії соціальних наук. Звертаючись за допомогою послання до учасників зустрічі, яка має тему «Використання влади: легітимність, демократія та переосмислення міжнародного порядку», Святіший Отець підкреслив актуальність цієї теми, присвяченої здійсненню влади в умовах глибоких глобальних змін. Він висловив вдячність канцлеру Академії кардиналові Пітеру Тарксону та президентці сестрі Гелен Алфорд, наголосивши, що саме від правильного розуміння влади залежить побудова миру як у суспільствах, так і на міжнародному рівні.
Влада як служіння загальному благу
Папа Лев XIV наголосив, що згідно з соціальним вченням Церкви, влада не є самоціллю, а покликана служити людині та спільному благу. «Це означає, що легітимність влади залежить не від накопичення економічної чи технологічної сили, а від мудрості та чеснот, з якими вона здійснюється», – пише він. Святіший Отець підкреслив, що саме моральні чесноти – справедливість, мужність і поміркованість – забезпечують правильне використання влади та запобігають її зловживанню.
Демократія і гідність особи
Розвиваючи цю думку, Папа звернув увагу на справжнє значення демократії як форми участі, що ґрунтується на гідності кожної людини: «Будучи далеко не простою процедурою, демократія визнає гідність кожної людини та закликає кожного громадянина відповідально брати участь у досягненні загального блага […] Однак демократія залишається здоровою лише тоді, коли вона ґрунтується на моральному законі та справжньому баченні людської особи», – зауважив Лев XIV. Без такого фундаменту, як застеріг Папа, демократія ризикує перетворитися або на тиранію більшості, або на інструмент панування вузьких еліт.
Переосмислення міжнародного порядку
Святіший Отець наголосив, що ті самі принципи повинні визначати і глобальні відносини, особливо в умовах сучасної нестабільності: «Справедливий і стабільний міжнародний порядок не може виникнути ані з простої рівноваги сил, ані з суто технократичної логіки. Концентрація технологічної, економічної та військової влади в руках небагатьох загрожує як демократичній участі народів, так і міжнародній злагоді». Він також підкреслив необхідність розвитку міжнародної співпраці, заснованої на солідарності, субсидіарності та служінні спільному благу.
Милосердя як основа миру
На завершення Папа звернувся до духовного виміру влади і миру, наголошуючи на центральності милосердя. Зокрема він підкреслив, що «всемогутність Бога виявляється насамперед у милосерді та прощенні; божественна сила не панує, а радше зцілює та відновлює. Саме ця логіка милосердя, – пише Лев XIV, – повинна оживляти історію, оскільки людська діяльність, натхненна милосердям, допомагає формувати “земне місто” в єдності та мирі, роблячи його – хоч і недосконало – передчуттям і прообразом “Міста Божого”».
Святіший Отець висловив сподівання, що праця учасників сесії сприятиме формуванню «глобальної культури примирення та миру – миру, який не є просто крихкою відсутністю конфлікту, а плодом справедливості, що походить від влади, яка смиренно служить кожній людині та всій людській родині».
Папська академія соціальних наук
Папська Академія соціальних наук (лат. Pontificia Academia Scientiarum Socialium) була заснована 1 січня 1994 року Папою Іваном Павлом II з метою сприяння розвитку соціальних наук у діалозі з Церквою. Її діяльність зосереджена на вивченні економіки, соціології, права та політичних наук, щоб пропонувати Святому Престолу науково обґрунтовані підходи до розвитку соціального вчення Церкви та його застосування в сучасному світі.
Академія, яка є однією з папських академій, має осідок у віллі Пія IV у Ватиканських садах і діє автономно, підтримуючи тісний зв’язок із церковними структурами. Її очолює президентка сестра Гелен Алфорд, а канцлером є кардинал Пітер Тарксон. Діяльність установи спрямована на поглиблення співпраці між Церквою та науковою спільнотою у вирішенні актуальних соціальних викликів.
