2 березня розпочалося 64 Пленарне засідання конференції єпископів Римсько–Католицької Церкви в Україні у Брюховичах під Львовом.
Впродовж трьох днів єпископи будуть слухати, роздумувати та приймати рішення щодо функціонування Церкви в умовах війни. Зокрема, обговорюватимуть душпастирство військових і родин, служіння богопосвячених осіб (за участі представників жіночої та чоловічої консульт), а також діяльність релігійної місії «Карітас-Спес» під час війни.



Засідання розпочалося ввечері молитвою Літургії Годин, після якої відбулася братня зустріч єпископів та гостей. А вже вранці ієрархи з усієї України зібралися на Святу Месу, яку очолив Апостольський нунцій в Україні архієпископ Вісвальдас Кульбокас.
У проповіді архієпископ Вісвальдас звернувся до присутніх: «Навіть коли вчителі — і це можемо бути ми: єпископи, семінаристи чи сестри — живуть лицемірним життям, це не позбавляє їх авторитету, тому що люди їх потребують. Тобто, навіть якщо ми виявляємо слабкість, для Господа важливо, щоб ми продовжували нашу місію. Бути вчителем — це надзвичайно відповідальне покликання».
«Нашим завданням є не лише проповідувати, а й служити людям. Служіння ніколи не буває легким, адже потрібно зрозуміти людину, відчути її ситуацію, побачити її потреби. Саме тому нам необхідна святість — щоб ми чули, що Господь каже нам і куди скеровує. Інший аспект — не шукати самих себе, а шукати людей, щоб їм послужити. Господь хоче, щоб ми завжди пам’ятали: Він є єдиним Отцем і Вчителем, який веде всіх нас», – підкреслив пастир.



Пленарне засідання розпочалося спільною молитвою до Пресвятого Серця Ісуса, рік якого ми урочисто відзначаємо в Україні.
Пізніше єпископат зустрів гостей з Польщі, які прибули поділитися досвідом: військового ординарія Війська Польського єпископа Вєслава Лєховіча та отця-майора Рафала Канєцького з Ординаріату Війська Польського.



Другу половину дня засідання єпископи розпочали Коронкою до Божого Милосердя та Молитвою протягом дня, яку очолив єпископ-помічник Київсько-Житомирської дієцезії Олександр Язловецький. У своїх молитвах вони огортали Україну, її захисників, цілу Церкву та засідання, яке відбувається.


День засідань єпископат завершив перед виставленими Пресвятими Дарами. Після молитви в тиші семінаристи Вищої духовної семінарії святого Йосифа провадили Розарій, який жертвували за мир в Україні, усіх захисників, єпископів, Церкву та нові покликання до священничого й богопосвяченого життя.
Символічним є також те, що на завершення Адорації всі присутні помолилися Літанією до Пресвятого Серця Ісуса. Можна сказати, що від Серця Ісуса єпископи розпочали цей день і, вдивляючись у Нього, його завершили.
На кінець спільної молитви лунав гімн на честь Пресвятої Богородиці «Salve Regina».





