Новопризначений очільник реставраційної майстерні Ватиканських музеїв розповів ватиканським медіа про те, що означає координувати заходи задля збереження творів, що належать до спадку людства, та про заплановані на найближчий період заходи, серед яких – консерваційні роботи над фрескою Мікеланджело «Страшний суд» в Сикстинській каплиці.
Про це пише Vatican News.
Позачергове консерваційне обслуговування у 2026 році картини «Страшного суду» Мікеланджело в Сикстинській каплиці, а перед тим – реставрація лоджії Рафаеля. Саме під знаком таких значущих в історії мистецтва заходів розпочинає своє служіння новий керівник Лабораторії реставрації живопису та дерев’яних матеріалів Ватиканських музеїв Паоло Віоліні. Про це реставратор, який обійняв посаду на початку серпня, розповів у інтерв’ю для ватиканських медіа.
Під знаком Рафаеля
З 1988 року митець бере активну участь у дослідженні та збереженні шедеврів папських колекцій. Свою кар’єру він розпочав у Залах Рафаеля, де в якості керівника завершив у 2000 році реставрацію Кімнати Сегнатури та у 2012 році – Кімнати Еліодоро. Завершити цикл Кімнатою Пожежі в Борго – одне з його бажань: «Я завжди думаю про Рафаеля, тому що я працював у Залах Рафаеля впродовж 17 років. Реставрацію Кімнати Пожежі в Борго, – пояснює він, –розпочато, але ще не завершено». Взятися за неї означало б дослідити «важливий момент у переході між Рафаелем і його послідовниками», А отже, «краще зрозуміти фрески в Залі Костянтина», нещодавно відкритій широкому загалу, які намалювали учні Рафаеля Джуліо Романо та Джованні Франческо Пенні.
Позачергове обслуговування фрески «Страшного Суду»
Але, безумовно, саме з січня 2026 року діяльність Лабораторії приверне увагу широкої громадськості. Власне, з новим роком розпочнуться позачергові роботи з консерваційного обслуговування фрески «Страшного Суду» Мікеланджело. Це буде доповненням до звичайних робіт, які проводяться щороку за допомогою механічного підйомника. Їх проведення стало необхідним через вплив великої кількості відвідувачів на збереження найвідоміших у світі фресок. «Ми повинні закінчити в березні, щоб звільнити стіну до початку Великого тижня», – зазначає Віоліні, розповівши, що протягом трьох місяців роботи стоятиме риштування, яке покриє всю стіну. Воно складатиметься з десятка робочих платформ, що дозволить працювати навіть з 10-12 людьми одночасно, щоб якомога швидше завершити працю, повернувши шедевр публіці.
Надбання людства
Також стартує п’ятирічний проект з реставрації лоджії Рафаеля. «Чотирнадцять відсіків ліпнини та вишуканих фресок, роботи Джованні да Удіне та інших співавторів», які Паоло Віоліні визначив як «надбання людства». «Вони дали початок декоративному жанру “гротеску”, запозиченому з римської античності і широко розповсюдженому впродовж 16-го століття», – пояснив реставратор.
Захоплення і традиція
Отож, найближчими місяцями на 26 ватиканських реставраторів чекають складні проекти, в деяких випадках їм допомагатимуть колеги ззовні. Координуватиме їхню роботу Паоло Віоліні. Сила команди, за його словами, полягає не лише в їхній відданості своєму ремеслу, але й у багатстві знань, які передаються з покоління в покоління. «Тяглість» – це, мабуть, слово, яке найкраще розкриває секрет професіоналізму працівників майстерні. «Ми маємо давню історію, – зазначає Віоліні. – Лабораторія була заснована в 1923 році, але історія консервації у Ватикані має більш віддалені витоки, коли твори в XIX сторіччі перебували під опікою художників Академії Святого Луки».
Наявність власної реставраторської лабораторії у Ватиканських музеях сприяє належній перспективі консервації, гарантуючи збереження величезної спадщини для майбутніх поколінь: йдеться як про 7 кілометрів виставкового маршруту в музеях, так і тієї, що наявна римських базиліках або на зовнішніх об’єктах, що знаходяться під юрисдикцією Святого Престолу.
