На завершення Пленарного засідання єпископи помолилися на місці поховання о. Павла Генріха Мосінґа, що на Личаківському кладовищі. Цими днями відзначається 25-та річниця смерті цього видатного священника та науковця. У своєму коментарі митрополит Львівський архієпископ Мечислав Мокшицький підкреслив важливі риси відданого душпастиря, який залишив великий слід у житті Церкви на українських землях.
«Цими днями ми вшановуємо 25-ту річницю смерті отця Генрика Мосінґа, видатного священника та науковця. Він був великою постаттю як у духовній сфері, так і в науці, де працював учнем знаменитого епідеміолога, професора Рудольфа Вайгля. Разом вони зробили вагомий внесок у створення вакцини проти тифу, яка врятувала життя сотень тисяч людей, повертаючи їх до здоров’я.
Отець Мосінґ отримав священничі свячення від примаса Польщі Стефана Вишинського й присвятив своє життя служінню людям не лише як лікар, але й як душпастир. У часи комуністичних переслідувань Церкви, коли священників бракувало, він з великою відвагою, ризикуючи власним життям і кар’єрою, виконував священницьке служіння. Хоча на заході України було більше священників (наприклад, у катедрі служив о. Рафал Керницький, а в Золочеві — о. Ценський), отець Мосінґ переважно їздив до центральної України, де духовна опіка була майже відсутньою. Він уділяв Таїнства, а водночас допомагав хворим як лікар.
Отець Мосінґ був людиною надзвичайно скромною. Відомо, що за свою медичну допомогу він ніколи не брав грошей. Жив лише зі скромної лікарської зарплати, а тим, що мав, завжди ділився з найбільш потребуючими. Попри це, йому ніколи нічого не бракувало, бо люди віддячували продуктами чи іншою матеріальною допомогою. Його ім’я залишилося в пам’яті багатьох поколінь вірян та священників.
Цю пам’ять підтримують наші священники — вихованці отця Мосінґа, яких він готував до катехитичної праці ще юнаками. Деякі з них згодом отримали священничі свячення.
Пам’ять про отця Мосінґа живе не лише в молитвах біля його могили на Личаківському цвинтарі, але й у проханнях за його заступництвом. Його вважають святим, і дехто вважає, що потрібно почати процес беатифікації.
Пам’ять про отця Генрика Мосінґа також плекає професор Борис Кузьмінов, директор епідеміологічної академії, де працював отець Мосінґ. У цій академії створено музей, присвячений його життю та діяльності, а також часто проводяться конференції, пов’язані з його внеском у науку та духовність».
