За підтримки Апостольської елемозінерії, дієцезіального Карітасу та партнерів, у наметовому містечку в Сан-Фердінандо, що в провінції Реджо-Калабрія на півдні Італії, відкрито пральню та душові кабіни для мігрантів, бездомних і вбогих, де вони мають можливість випрати свій одяг і покривала та подбати про особисту гігієну.
Про це пише Vatican News.
Це питання гідності, перш ніж ковдр і чистого одягу. У наметове містечко в муніципалітеті Сан-Фердінандо на півдні Італії з менш ніж 5 тисячами мешканців, де сотні африканських іммігрантів живуть у злиднях, чекаючи на отримання дозволу на проживання, працюючи на полях, часто нелегально, прибуває благодійна допомога від Папи. Після Риму, Ґенуї, Торіно, Неаполя і Катанії, в цій місцевості у промисловій частині регіону Калабрія, в середу, 27 листопада, відкрито сьому «Пральню Папи Франциска» з прилеглим душовими кабінами. Ініціатива, яку започаткувала та розвиває компанія Procter & Gamble Italia у співпраці з Haier Europe та за підтримки Апостольської елемозінерії й дієцезії Оппідо-Мамертіна-Пальмі, присвячена мігрантам, убогим та бездомним, щоб дати їм можливість випрати свій одяг чи покривала, а також подбати про особисту гігієну.
Голод тут – не першочергова проблема
Пральнею опікуватимуться волонтери дієцезіального осередку Карітасу. Вона обладнана пральними машинами та сушарками, подарованими компанією Haier Europe, і буде постійно забезпечуватися пральними порошками від Procter & Gamble, як також засобами для прибирання приміщень та особистої гігієни. Словом, низка ініціатив (у планах також послуги перукаря), що є одним з тих жестів надії і милосердя, про які Папа попросив дієцезії світу з нагоди прийдешнього Ювілею. «Багато асоціацій, – розповів диякон Мікеле Вомера, директор Карітасу дієцезії Оппідо-Мамертіна-Пальмі, – вже привозять їжу, їжа є маргінальною проблемою… Була проблема гігієни. І ось разом з кардиналом Краєвським, нашим єпископом, і завдяки прекрасній синергії між різними асоціаціями, ми задумали цей проект».
«Мопеди мають номерний знак, а ми, люди, – нічого»
«Це спосіб повернути гідність людям, які не вмирають від голоду, але вмирають від того, що почуваються невидимими», – пояснив у коментарі для ватиканських медіа кардинал Конрад Краєвський, Префект Дикастерії служіння милосердя. Це іммігранти з Сенегалу, Нігеру, Малі, Буркіна-Фасо, Кот-д’Івуару та інших частин Африканського континенту, які живуть в Сан-Фердінандо, дехто навіть уже п’ятнадцяти років, але не мають документів, що посвідчують особу. «Коли я поїхав туди, я запитав: “Що вам потрібно?”. Знаєте, що вони відповіли? “Ми хочемо бути видимими!” – розповів кардинал Краєвський. – Один хлопець подивився мені в очі і сказав: “Ми живемо тут багато років, нам потрібні документи. Мопеди мають номерні знаки, а ми, люди, – нічого”».
Тож окрім п’яти душових та пральні з чотирма пральними машинами та чотирма сушарками, розміщених у двох контейнерах, для цих «невидимих» мешканців Сан-Фердінандо буде створена ще одна послуга – Служба підтримки для тих, хто потребує допомоги на рівні оформлення документів. Розповідаючи про це, диякон Мікеле Вомера зазначив: «Йдеться про сотні трудових мігрантів, які в зимовий період сягають навіть тисячі, а в літній – 200 або трохи більше. У цьому наметовому містечку, яке було створено як надзвичайна міра реагування, а тепер перетворилося на поселення, полишене інституціями, проживають представники щонайменше 18 різних національностей. Це люди, які не мають сімейного лікаря, не мають податкового коду, не мають того, що для нас здається дрібницями, але для них є нездоланною перешкодою, бо вони стикаються з італійською бюрократією…». Він також анонсував ще одну новинку: «Ми ось-ось підпишемо угоду про виділення ще одного приміщення, де Сестри Милосердної любові зможуть відкрити невелику школу італійської мови».
