Парафіяни в Орландо, штат Флорида, називають це надзвичайним ділом Божого провидіння. Пожежа знищила вівтар і дарохранительницю в їхньому костелі. Вціліли лише Пресвяті Дари, які зберігалися у кришталевій посудині, що називається «луна», що використовується для поміщення Гостії в монстранцію.
Про це пише КАІ.
Генрі і Паула Конес зізналися, що були дуже розбиті пожежею в їхньому парафіяльному храмі, але той факт, що Пресвяті Дари були збережені від полум’я, дав їм відчуття надії. Костел Втілення Господнього згорів минулого року. Причини трагедії досі невідомі. Від самого початку парафіяни наголошували, що після пожежі отримали розраду від Бога. «Багато хто з нас вірить, що Євхаристія була тією благодаттю розради», – зізнався 59-річний Генрі в інтерв’ю National Catholic Register. Для 50-річної Паули віднайдення Гостії було посланням від Господа посеред горя. «Я досі тут і нікуди не збираюся йти», – додала жінка, яка займається збором коштів на реставрацію храму.
Місцевий настоятель, о. Вільям Холідей, назвав цю подію «надзвичайним ділом Божого провидіння», особливо в цей час, коли Церква в США намагається говорити про євхаристійне відновлення. Він описав свою парафію як дуже гостинну і згуртовану. Серед іншого, він згадав про щотижневу ініціативу «Католицький вечір», в рамках якої парафіяни після суботньої вечірньої Євхаристії збираються разом на вечерю. «Будівлі, звичайно, нам не вистачає, але наша прихильність один до одного важить набагато більше», – підкреслила Паула.
В одному з парафіяльних залів було організовано виставку, яка документує збитки, завдані пожежею, та порятунок Пресвятих Дарів. Стан Гостії дослідив місцевий ординарій, єпископ Стівен Лопес з Ординаріату св. Петра для колишніх англікан, який відвідав парафію. Відкривши разом із настоятелем луну, він виявив, що Гостія не ушкоджена, хоча кришталева ємність, в якій вона зберігалася, почорніла від вогню. Парафіяни досі моляться перед врятованими від вогню Пресвятими Дарами. Монстранцію виставили в парафіяльній залі, яка стала тимчасовим храмом. Місцевий парох зізнався, що те, що сталося, є найкращим нагадуванням про те, що найголовніше в храмі – це не стіни, а Ісус і Його реальна присутність в Євхаристії.
