20-21 травня відбулось ювілейне паломництво до Санктуарію бл. Марти Вєцкої в м. Снятин. Незважаючи на воєнний стан паломництво таки відбулось, хоча дещо в іншому форматі. В паломництві взяли участь близько 220 осіб: священники, сестри, духовенство, прочани, які шанують і люблять блаженну, представники гілок Вікентійської родини з різних міст та регіонів України.
Про це повідомляється на сторінці Конгрегація місії св. Вікентія де Поля.
Розпочалось паломництво зі Святої Меси, яку очолив візитатор Віце-Провінції свв. Кирила і Мефодія о. Леонід Куклишин СМ. Цього ж дня сестра Галина Луптович ДМ провела конференцію з молитовним чуванням про життя і наслідування сучасниками служіння бл. сестри Марти. Наступного дня, у неділю, урочиста свята Літургія транслювалась через Радіо Марія та католицьке телебачення Віковічного Слова (EWTN) Україна, щоб кожен, хто не зміг приїхати до Снятина, міг єднатись духовно у молитві.
Отець Ян Тчоп СМ, настоятель парафії Матері Божої з гори Кармель, де розташований Санктуарій бл. Марти, привітав усіх присутніх паломників, парафіян та гостей.
Урочисту Cвяту Месу очолив ординарій Київсько-Житомирської дієцезії в Україні єпископ Віталій Кривицький SDB. Всі спільно молились за перемогу України у цій страшній війні, яку розв’язала росія проти нашої країни, за справедливий мир і всіх захисників, за жертви і полонених, за усіх померлих, хто віддав життя за нашу незалежність…
Єпископ Віталій під час проповіді звернув увагу присутніх, що «сьогодні нам дуже потрібні «Марти Вєцкі» для служіння в лікарнях, сім’ях, для служіння потребуючим… Марта Вєцка своїм життям і працею показала нам гарний приклад – приклад відваги милосердя та жертви заради свого ближнього».
У Снятині, від самого початку збройної агресії росії, віряни збираються щоденно о 15:00 біля могили бл. сестри Марти Вєцкої і моляться про перемогу у війні, про знищення зла, за всіх захисників. Кожен може духовно долучитись у цей час до спільної молитви.
Після Святої Меси вшанували реліквії бл. Марти Вєцкої і кожен у своєму серці віддав свої турботи, прохання, подяки нашому Богу, через «матушку», як називали бл. Марту ще за її життя.
