У четвер, 20 жовтня, у Варшаві відбулася презентація книги «Сестри надії», яка висвітлює життя та жертовне служіння монахинь у часі теперішньої війни.
Авторка книги Аґата Пушчіковська спілкувалася з сестрами із 22 чернечих згромаджень, котрі залишилися в Україні від початку повномасштабної війни 24 лютого цього року.
Книга містить історії незвичайних жінок, які часто скромні і ведуть свою боротьбу тихо. Тут зібрані розповіді сестер монахинь. Здебільшого, це – польки, які служать в Україні. Вони розказують про те як іде війна очима жінки, про те чи відчувають страх, дивлячись на ракети, які руйнують навколишні будинки, коли чують гул від бомб, які падають. Діляться своїм досвідом служіння ближнім, про свої страхи і про велику надію на завершення війни. Мова йде про сестер вербісток, юзефіток, оріоністок, домініканок, гонораток, терезіанок, серцянок, назаретанок, салезіанок, урсулинок, ельжбетанок, бенедиктинок-місіонерок та інших.
Ця книга містить у собі фрагменти розмов, що часом відбувалися уночі, коли сестри були в укритті, а також це фрагменти зворушливих електронних листів. Монахині, які представляють свої згромадження, розповідають про своє життя та труднощі, а також діляться драматичними історіями осіб, які приходили до них за допомогою або ховались у них, або ж шукали підтримки. Тут є свідчення про дивовижні знаки Божого провидіння, які помітили сестри.
На презентації у Варшаві були присутні кілька сестер, про яких іде мова у цій книзі: салезіянка с. Тереза Матея з Одеси та ельжбетанка с. Аліція Йонаша Буковська з Чорноморська. Сестра Аліція розповіла: «Помічаю велику опіку Бога над нами. Не було жодного дня, коли б нам чогось забракло». Вона разом з співсестрами готувала суп для 50-и осіб. Крім безхатченків, які часто приходили до сестер по допомогу, також тепер приходять внутрішньо переміщені особи і так само мешканці, які залишилися у місті та переживають матеріальні труднощі. Під час презентації було підкреслено, що ситуація в Україні щораз більше погіршується, у багатьох містах є гуманітарна криза, суспільство бідніє, є багато потреб, пов’язаних із зимою, що надходить.
На пресконференції був присутній отець Лешек Крижа, директор товариства «Допомога Церкві на Сході». Він відвідував Україну і зазначив, що священники теж просять про допомогу в організації опалення в тих укриттях, котрі облаштовуються у підвалах храмів. Отець Крижа розповів, що часто їздить в Україну і бачить на вулицях людей, які просто готують їжу надворі на провізорних печах з цегли. Це товариство допомагає мешканцям будинків, де вибиті вікна внаслідок вибухової хвилі. Тож, допомагають всілякими способами, щоб постраждалі від війни могли пережити зиму. І закликав, щоб не втомлювались допомагати, бо ця допомога постійно потрібна. Також він підкреслив, що присутність священників і сестер, духовенства і богопосвячених, які родом з Польщі, але служать в Україні і на час війни продовжили своє служіння, є знаком надії для людей, що душпастирі є поруч. Отець Лешек теж сказав про цих священників і сестер, які залишилися, що вважає їх героями, хоча вони самі дуже часто так про себе не думають, бо просто роблять те, до чого покликані.
На питання «Чи буде друга частина?» авторка відповіла, що має надію на закінчення війни і другої частини не буде.
Аґата Пушчіковська пише, що ця її книга – це вираз пошани та вдячності до жінок, монахинь, які залишилися з вірянами, і також тим, які їм допомагають. Адже відомо, що багато допомоги надходить з Польщі.
«Сестри надії» – це виняткове свідчення жінок, які перед обличчям війни ризикуючи власним життям борються за добро кожної людини.
Книга видана у видавництві «Знак». Замовити можна тут.
