#CartadiLeuca – це щорічна платформа, яка збирає молодь з усієї Європи на півдні Італії. Метою цієї зустрічі, що цього року відбувається 9-14 серпня є обговорення теми миру та створення стратегії розвитку та поширення цієї, такої важливої речі в житті людей. Як повідомлялося, нашу країну представляють волонтери Релігійної місії Карітас-Спес Україна.
Своїми враженнями про участь у зустрічі ділиться семінарист Вищої духовної семінарії св. Йосифа Львівської архідієцезії Мар’ян Вовк.
Цьогоріч тут, в Руфано, зібралися представники з України, Італії, Португалії, Мальти, Угорщини, Швеції та Румунії. З нашої країни приїхало п’ять представників, і гадаю, наша присутність є важливою, як для цієї зустрічі, так і для нашої Батьківщини. Організатори запланували різні події, під час яких можемо ділитися своїми думками стосовно того як має виглядати мир, що це, які кроки маємо зробити, щоб він настав. Це всілякого роду конференції, зустрічі з журналістами, волонтерами, професорами, майстер-класи, на яких можемо створити атмосферу спільного творення чогось, що звісно маємо потім переносити на більш глобальні речі. Це час на молитву, на якій спільно просимо Того, хто дає справжній мир, щоб дарував нам таку благодать. Але є ще одна річ, мені так здається, що дуже важливим пунктом програми є час між офіційними пунктами. Чому? Бо саме у цей час ми, українці, маємо безпосередню можливість дуже щиро та відверто ділитися тим, що нас так турбує з усіма учасниками у дуже неформальній обстановці.
Будучи тут відчуваємо на собі відповідальність та важливість того, щоб розповідати про ситуацію у нашій країні і закликати до молитви про мир, заохочувати до всілякої діяльності, щоб якнайшвидше припинити кровопролиття. Можу сказати точно, що усіх це дуже цікавить і всі, з ким розмовляв я чи дівчата, дуже прагнуть робити щось для припинення війни. Особисто я наголошую на тому, що не вистачить лише цікавитися цією темою та співчувати українцям, але варто включатися в активну допомогу на різних фронтах: чи то гуманітарному, чи інформаційному, чи соціальному, чи духовному. Видно в очах учасників бажання зупинити це безглуздя якнайшвидше і це відчутно в їхніх словах підтримки і заспокоєння. Віримо в те, що Бог, який є найвищою любов’ю, зможе наповнити серця цих людей і заохотити їх до більш ревної молитви та допомоги на користь України.
Як почуте під час зустрічі допоможе мені будувати шлях миру в Україні? Перш за все це дало мені змогу пригадати, що мир – це не лише відсутність війни, тому що ми зараз надто погружені в новинах про військові дії і, здається, що мир настане тоді, коли перестануть летіти ракети, але ні, це ж не все. Можна не стріляти але жити в постійній ворожнечі з собою, друзями, сусідами тощо. Цей мир варто будувати руками людей з допомогою Господа, а з чого будувати? З любові, звісно. Також багато почерпнув я для себе з розмов із людьми, які вже роками організовують допомогу в гарячих точках усього світу. Ці бесіди із волонтерами «Карітас Італія», з координаторами різних проєктів та з дійсно активною молоддю дали багато практичного досвіду – як переживати кризові моменти, як швидко організовувати гуманітарні акції.
