Бета-версія
Бета-версія
Бета-версія

Архієпископ Ґрушас: «Ми ніколи не стоїмо під хрестом самі»

Проповідь архієпископа Вільнюса, Голови Ради Єпископсьих Конференцій Європи Ґінтараса Ґрушаса під час свята на честь Матері Божої Бердичівської 17 липня 2022. 

Ваші Преосвященства!

Мої брати в священстві!

Дорогі брати і сестри в Христі!

Сьогоднішнє Євангеліє ставить перед нами Пресвяту Матір, яка стоїть під хрестом Христа. Ви також знаходитесь під хрестом особливим чином в цьому році, коли ваша Церква проживає Рік Хреста, а ще тому, що ваш народ досвідчив страждання війни з багатьма муками та жорстокістю, які приносить ця війна – це смерті, військові злочини та мільйони людей, які були змушені покинути свої домівки. Я особисто переніс трагедію розлучення сім´ї, коли мої батьки були навмисно розлучені протягом 17 років під час і після Другої світової війни, з них 12 років не знаючи один про одного, чи його друга половинка вижила у війні. Життєва дорога мого батька привела його до таборів для біженців у Німеччині, де він був аж до кінця війни. Там він дізнався про свою долю, що через Залізну Завісу не зможе повернутися на Батьківщину. Я, як і багато хто в Литві, теж мав родичів, яких вислали на Сибір. Але Господь був вірний своїм заповідям щодо нас «Бо я свідомий моїх щодо вас задумів, – слово Господнє, – задумів щастя, а не лиха, щоб забезпечити вам надійне майбутнє» (Єр 29, 11), і Він не тільки зробив так, що мої батьки і моя сестра возз’єдналися, але і благословив їх сином після довгих років розлуки і продовжив щедро благословляти нас ще на багато-багато років. Страждання стояння під Хрестом є відомі в сучасному світі, але в найважчі часи ми, християни, є покликані бути свідками надії, отримавши обітницю воскресіння.

Стоячи під хрестом, ми повинні очікувати на виконання обітниць Христа. Як пророк Ілля в сьогоднішньому першому читанні піднімається на гору, щоб стежити за виконанням обіцянки про кінець посухи, він продовжує молитися і вдивлятися в чисте небо, очікуючи на знак на обрії, де може з’явитися хмара і довгоочікуваний дощ. Так само ми є покликані дивитися на хрест не лише як на знак страждання, яке є таким очевидним навколо нас сьогодні, але як на обіцянку воскресіння, обіцяного нам під час Хрещення нового життя – життя з Воскреслим Господом. Через наше власне Хрещення ми є помазані брати участь у пророчому служінні Христа, бути видимим знаком у світі торжества хреста – не тільки у ранок Воскресіння, але й разом з Марією, Божою Матір’ю, яка вірно стояла біля свого страждаючого і вмираючого Сина, ніколи не втрачаючи віри в божественний план Бога-Отця і тому ніколи не втрачаючи надії на остаточну перемогу Свого Сина. Саме тут ми можемо почути найважче питання – Чи ти любиш мене тепер, хоч бачиш мене поламаним і вмираючим? Чи ми бачимо Христа в наших братах і сестрах, коли вони терплять страждання війни, і продовжуємо вірити в те, що «тим, які люблять Бога, усе співдіє на добро» (Рим 8,28).

Важливо пам’ятати, що ми ніколи не стоїмо під хрестом самі. Це є особливе і дуже привілейоване місце, де ми зустрічаємо нашу Матір. Саме тут Ісус довіряє нас своїй Матері і в дуже особливий спосіб Вона стає нашою Матір’ю. Це на хресті Ісус проживає своє синівством з Отцем і ще глибше занурює нас у ці особливі відносини. Молитва «Отче наш, … нехай буде воля Твоя» досягає своєї кульмінації саме тут, коли Ісус говорить: «Отче, у Твої руки віддаю духа Мого». Саме тут ми покликані прийняти Марію за нашу Матір і довірити своє життя під Її захист.
Ми є запрошені бути з Нею, коли Вона продовжує страждати муками свого Сина на хресті заради спасіння світу. Ми робимо це на кожній Святій Месі, а також у наших молитвах та щоденних жертвах. Ми робимо це, коли благаємо про Боже Милосердя словами, даними Святою Фаустиною: «Заради Його тяжких страждань, будь милосердний до нас і до цілого світу». Марія продовжує свою материнську місію сьогодні. Як і у Фатімі, так і в різних інших приватних об’явленнях Марія закликає молитися за мир. Про мир у світі і мир Божий у кожному серці. Молитвою і постом можемо перемогти підступи лукавого, що блукає по світу, шукаючи загибелі душ.

Тому сьогодні, коли ми збираємося разом біля ніг нашої Матері, ми довіряємо наше власне життя і всю Україну Бердичівській Мадонні, Цариці Святого Кармелю. З надією на пророків та на виконання Божих обітниць, ми благаємо про Боже милосердя і про мир. Про мир в Україні, мир у всьому світі, мир в серці кожної людини, яка навернулася і в серцях тих, де панують любов і милосердя Бога. Разом з нашою Матію, ми продовжуємо довіряти обіцянкам Її Сина, ми довіряємо Ісусу.

Поширити новину: