Святий Олексій Римський

Народився святий Олексій в Римі, в знатній заможній родині сенатора Евфіміана та Аглаїди. Згідно переказів, родина довго чекала на дитину. Для єдиного сина батьки готували щасливе життя, надали йому належну освіту та підшукали добру наречену.

Олексій з дитинства бачив приклад батьків, їх доброту та поміч бідним. Вбоге життя заради Христа, присвята себе Господу, поступово дозрівали в юному хлопці. Батьки наполягли на шлюбі, тому Олексій одразу після весілля таємно покинув родинний дім. Святий вирушив до Святої Землі та зупинився в Едесі (сучасна Туреччина). Під стінами храму провів 17 років, просячи милостиню. Попри всі труднощі, умертвяв своє тіло, багато молився та ділився з бідними тим, що йому давали. З часом люди почали зауважувати силу його молитви та все більше приходити до Олексія з проханнями.

Святий був вимушений покинути Едес, вітікаючи від непотрібного визнання. Він повернувся в Рим, де зустрівся зі своєю родиною, але близькі його не впізнали. Святий Олексій замешкав в родинному домі, як жебрак. Не виявляв себе, бо хотів в покорі та бідності належати Христу. Жив під сходами, вів глибоке молитовне життя, з покорою терпів знущання від слуг та укрито, в тиші, переживав біль своїх батьків. Так прожив ще 17 років, а після смерті біля його тіла було знайдено автобіографічний рукопис, який виявив ким сумирний жебрак був насправді. Згідно переказів, приходила велика кількість людей, які досвідчували чуда біля тіла святого Олексія. Нетлінне тіло згодом стало мироточити. Про життя святого писали вже в V столітті, але культ його спочатку розвинувся в східних Церквах. Тому його називають грецьким монахом, або Олексієм з Едеси.

В західній традиції зображується як жебрак, або прочанин в убогих шатах, інколи під сходами.

Атрибути – сувій, сходи, палиця.

Покровитель багатьох згромаджень та орденів, вбогих, жебраків, паломників, рибалок, помічник при землетрусах, засусі, поганій погоді та епідемії.