Свята Роза з Вітербо

Роза народилася в 1233 році в італійському Вітербо у родині землеробів. Легенда свідчить, що дитині дали таке ім’я саме тому, що її обличчя було схоже на троянду, настільки була вродливою. У віці 12 років Роза вступила до ІІІ Ордену святого Франциска (терціарії). 

Поворотний момент в її житті настав у 1250 році, коли вона смертельно захворіла. Не переймаючись своєю долею, вона ревно молилася за успіх хрестового походу на захист Святої Землі, який очолював Людовик IX, король Франції (також францисканський терціарій). Коли вона чудесним чином одужала, то вирішила повністю присвятити себе наверненню душ до Бога, віддаючись суворим покутним практикам та промовами до єретиків: патаріан та катарів. 

Наприкінці життя свята просила прийняти її до монастиря кларисок у Вітербо. Їй відмовили з огляду на стан здоров’я. За порадою свого сповідника вона перетворила своє помешкання на особистий «монастир», де разом з кількома друзями присвячувала себе молитві за освячення людських душ. Виснажена покутою і апостольством, вона померла не доживши до 20 років, 6 березня 1252 року. 

Одразу після смерті Рози, її могила стала місцем численних паломництв. Вже у 1257 році в присутності Папи Римського Олександра IV відбулося урочисте перенесення нетлінного тіла святої до костелу кларисок, де воно й досі зберігається у скляній труні. Незважаючи на плин часу, тіло не розкладається, а залишається неушкодженим.

Почувши про чудесне зцілення одного з кардиналів, Папа Калікст ІІІ (+ 1458) послав золоту троянду на могилу святої. Одночасно він призначив канонічну комісію для дослідження її життя і чудес. Він також включив святу Розу до каталогу святих (1458). До сьогодні зберігся звичай, що кожного року в ніч з 3 на 4 вересня, в річницю перенесення її останків до костелу, все місто і паломники беруть участь у процесії з її мощами, які перевозять у високій вежі-релікварії.

В іконографії свята зображується у терціарській сукні, підперезаній шнуром, зазвичай з хрестом у руці або з Богоматір’ю з Немовлям. Її атрибути – троянди, вінок з троянд.