Літургійний зошит

19 ЧЕРВНЯ, П’ЯТНИЦЯ

(зел) П’ятниця ХІ тижня Звичайного періоду

Хто ж із нас хотів би втратити найбільший скарб свого життя? Напевно ніхто. Ми просто обираємо те, що більш легкодоступне. Вічні (духовні) речі важче доступні, але “щось за щось” – вибираючи те, що важче, ми отримуємо те, що має більшу вартість, непроминальне. Тільки те, що не проминає, гідне людини, бо й людина не проминає. Відкриймо очі на найбільший скарб, яким є сопричастя з Богом. Поки ми не бачимо цього скарбу, наші очі залишаються хворими і світло, яке в нас перебуває, є темрявою.

Або (біл) довільний спомин св. РОМУАЛЬДА, абата

Св. Ромуальд походив з Равенни. Вступив до бенедиктинського монастиря в Клоссе біля Равенни і через кілька років розпочав пустельницьке життя. Провів реформи в багатьох пустельницьких спільнотах на півночі Італії та у Франції. В Камальдолі започаткував конгрегацію Камедулів, яка веде спільне і пустельницьке життя. Святий Ромуальд помер у пустелі біля монастиря Валь ді Кастро 19 червня 1027 року.

Спільні Меси: про ченців

АНТИФОН НА ВХІД

Почуй, о Господи, мій голос, коли взиваю, * Ти – моя поміч, не відкидай мене * і не залишай мене, Боже мого спасіння!

КОЛЕКТА

Боже, Ти є силою тих, що довіряють Тобі ; † вислухай милостиво наші благання, адже без Тебе ми нічого не можемо вчинити, * допомагай нам постійно своєю благодаттю, щоб наша воля і вчинки були згідними з Твоїми заповідями і угодними Тобі . Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

Або:

Боже, через святого Ромуальда Ти відновив пустельницьке життя в Твоїй Церкві, † вчини, щоб ми, зрікаючись самих себе і наслідуючи Христа, * щасливі, осягнули Небесне Царство. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

2 Цар 11, 1-4. 9-18. 20

Читання з Другої книги Царів.

Тими днями довідалась Аталія, мати Ахазії, що її син умер, устала вона й вигубила всю царську родину. Але Єгошева, дочка царя Йорама, а сестра Ахазії, взяла Йоаса, сина Ахазії, і потай вивела його з-поміж царських синів, що мали бути вбиті; вивела його разом з його годувальницею у спальню та й сховала від Аталії, і так його не вбито. Так він пробув при ній, схований у Господньому храмі, шість років, тим часом, як Аталія царювала над краєм. У сьомому році послав Єгояда за сотниками каріїв і за вартовими й провів їх до себе в Господній храм. Він уклав з ними змову, заприсяг їх у Господньому храмі й показав їм царського сина. Зробили сотники точно так, як їм наказав священик Єгояда. Кожен узяв своїх людей – тих, хто приходив в суботу, й тих, хто відходив в суботу, – і прийшли вони до священика Єгояди. Священик роздав сотникам списи й щити царя Давида, що були в Господньому храмі. І поставали вартові, кожен із зброєю в руках, від правого до лівого боку храму, лицем до жертовника і до храму, навкруги царя. Тоді Єгояда вивів царського сина, поклав на нього корону і царські ознаки, проголосив його царем і помазав його. Ті ж плескали в долоні й гукали: «Нехай живе цар!» Почувши гуки людей, Аталія пішла до народу в Господній храм, і бачить – стоїть цар на підвищенні, за звичаєм, а князі й сурмачі при царі і весь простий люд веселиться й сурмить у сурми. І роздерла Аталія одежу на собі й скрикнула: «Змова! Змова!» Та священик Єгояда повелів сотникам, тим, які були над військом, і сказав їм: «Виведіть її з двору святині, а хто за нею піде, того убийте мечем!» – бо сказав був священик: «Не треба вбивати її в Господньому храмі». Ті наклали на неї руки, і як вона ввійшла через Кінський вхід у царський палац, там її й убито. Єгояда уклав умову між Господом, царем і народом, щоб цей був народом Господнім; також і між царем та народом. Увесь народ краю пішов до храму Ваала й зруйнував його; він розбив на друзки жертовники його та ідолів, а Маттана, жерця Ваалового, вбив перед жертовником. Священик Єгояда приставив сторожу до Господнього храму. Увесь народ краю був веселий, і місто заспокоїлось. Аталію ж убито мечем у царському палаці. Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 132, 11. 12. 13-14. 17-18

Сіон Бог вибрав собі за оселю.

Господь правдою Давидові поклявся – *
і не відвернеться від неї:
«З нащадків твого лона *
поставлю на твоєму престолі.

Якщо твої сини Мій завіт зберігати будуть *
та Мої свідчення, яких Я їх навчаю,
то їхні сини довіку *
сидітимуть на твоєму престолі!»

Адже Господь Сіон вибрав, *
обрав його собі за оселю:
«Це Мій спочинок навіки; *
тут поселюся, бо Я його запрагнув.

Там Я виплекаю силу Давида, – *
Я приготовив світильник помазанцю Моєму.
Його ворогів Я вкрию ганьбою, *
а на ньому виблискуватиме його корона».

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Мт 5, 3

Алілуя, алілуя, алілуя.

Блаженні убогі духом, бо їхнє Царство Небесне.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 6, 19-23

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу Ісус сказав своїм учням: «Не збирайте собі скарбів на землі, де міль та іржа нищать, і де злодії підкопують і крадуть, а збирайте собі скарби на небі, де ані міль, ані іржа не нищать, і де злодії не підкопують і не крадуть. Адже де твій скарб, там буде і твоє серце. Світильником для тіла є око. Тому, якщо твоє око буде чистим, все твоє тіло буде світлим, а коли твоє око буде лукавим, то й усе твоє тіло буде темним. Отже, коли світло, яке в тобі, є темрявою, то яка ж велика тоді темрява!»
Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ

Просимо Господа, найдорожчий наш скарб, щоб своєю благодаттю Він допоміг нам шанувати земні й піклуватися про небесні блага:

1. Молімося за святу Церкву, Христове тіло, щоб її завжди осявало світло істини.

2. Молімося за Святішого Отця, щоб він неустанно скеровував очі християн на правдивий скарб любові, доброти і взаємної поваги.

3. Молімося щоб українці в усій різноманітності — віку, походження, мови, регіонів — залишалися єдиними у випробуваннях і жили в повазі та злагоді.

4. Молімося за батьків, щоб вони, виховуючи своїх дітей, розвивали у них вміння тверезо оцінювати і шанувати земні блага.

5. Молімося за померлих, щоб милосердний Господь дав їм частку в скарбах Небесного Царства.

6. Молімося за нас самих, щоб ми неустанно осявали наші серця словом істини що пливе з Євангелія.

Отче, Ти вчиш нас земним життям осягнути життя вічне; допоможи нам своєю благодаттю і вчини, щоб ми не змарнували жодного Твого дару, а використали їх на славу Твого Імені та на благо людей. Через Христа, Господа нашого.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ

Боже, Ти в хлібі та вині даєш людині поживу, яка її підтримує, і таїнство, яке її відновлює; * вчини, щоб нам ніколи не бракувало поживи для тіла та душі. Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна № 40-45.

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ

Одного в Господа прошу, одного я благаю: * жити в домі Господнім * по всі дні життя мого.

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ

Господи, святе Причастя, яке ми прийняли, означає сопричастя вірних у Тобі, * вчини, щоб воно будувало єдність Твоєї Церкви. Через Христа, Господа нашого.