Літургійний зошит

Літургія на 1 липня, вівторок

(зел) Вівторок ХІІІ тижня Звичайного періоду

Напевно найважчим запитанням у людському житті є таке: «З якою метою Бог допускає буревій страждання в моєму житті?» Сьогоднішнє слово Євангелія, здається, вказує нам певний напрямок роздумів про те, чому Ісус спав, коли знялася буря. Щоб учні злякалися. Навіщо Він це допустив? Аби вони пізнали, що вони лякливі без Нього. А навіщо потрібне нам пізнання нашої лякливості?… Слухаймо уважно сьогоднішні читання, особливо останні рядки Євангелія.

АНТИФОН НА ВХІД

Усі  народи, заплещіте в долоні; * радісним голосом ликуйте для Господа! (Пс 47 (46), 2)

КОЛЕКТА

Боже, Ти благодаттю усиновлення схотів вчинити нас дітьми світла; † не допусти, щоб нас огорнула темрява помилок, * але вчини, щоб ми перебували у сяйві Твоєї істини. Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, † котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, * Бог, на віки вічні.

ПЕРШЕ ЧИТАННЯ

Бут 19, 15-29

Читання з Книги Буття.

Тими днями ангели заходилися примушувати Лота, кажучи: «Вставай, бери свою жінку та обох дочок, які тут з тобою, щоб не загинути тобі, як упаде на Содом кара». Але він зволікав. Тоді мужі взяли за руку його з жінкою та обох дочок, бо Господь пощадив його; та й вивели його й полишили за містом. А як вивели їх поза місто, один сказав: «Рятуй своє життя, не оглядайся позад себе й не зупиняйсь ніде в усій околиці! Тікай у гори, щоб ти не загинув». А Лот відповів їм: «Ні, благаю, Господи! Оце Твій слуга знайшов у Твоїх очах ласку й велика Твоя милість, яку учинив Ти зі мною, вирятувавши моє життя; та я не можу втекти в гори без того, щоб не скоїлося мені лихо й щоб мені не вмерти. Ось близько он те місто: туди можна б утекти – та й маленьке воно! Дозволь мені туди врятуватись; чи ж воно не досить маленьке, щоб жити далі?» І відповів йому: «Гаразд, зроблю тобі й цю милість, не буду руйнувати міста, про яке говориш. Поспішай і втікай туди, бо Я не можу нічого зробити, поки ти туди не ввійдеш». Тому й названо це місто Цоар. Сонце сходило на землю, як Лот увійшов у Цоар; тоді Господь зіслав на Содом та Гомору дощ із сірки й вогню, від Господа, з неба, і винищив ті міста й усю долину та й усіх мешканців цих міст із тим, що росло на землі. Жінка ж Лота озирнулась позад себе – і стала соляним стовпом. Авраам же, вставши вранці, пішов на місце, де стояв перед обличчям Господнім, і глянув у бік Содома та Гомори й усієї долини та й бачить: аж ось дим із землі йде вгору, наче кіптява з печі. І сталось, коли Бог руйнував міста округи, то згадав Бог про Авраама й вислав Лота з-поміж згарищ, як руйнував ті міста, в яких жив Лот.     Слово Боже.

РЕСПОНСОРІЙНИЙ ПСАЛОМ

Пс 26, 2-3. 9-10. 11-12

Рефрен: Переді мною милість Твоя, Боже.

1.Досліди мене і випробуй мене, Господи, *

очисти вогнем мої нирки і моє серце,

бо Твоя милість – перед моїми очима, *

і я пішов за правдою Твоєю.

2.Не погуби з безбожними душі моєї *

і мого життя з людом кровожерним.

На їхніх руках є злодіяння, *

повна хабарів їхня правиця.

3.У моїй невинності ходив я; *

визволи мене і мене помилуй.

Моя нога стала на рівному місці. *

Господа на зібраннях благословляти буду.

СПІВ ПЕРЕД ЄВАНГЕЛІЄМ

Пор. Пс 130, 5-6

Алілуя, алілуя, алілуя.

Я надіюсь на Господа,

я надіюсь на Його слово.

ЄВАНГЕЛІЄ

Мт 8, 23-27

† Читання святого Євангелія від Матея.

Того часу Ісус увійшов до човна, за Ним пішли Його учні. І ось здійнялася велика буря на мо­рі, аж хвилі заливали човен, а Він спав. Підійшовши, Його учні розбу­дили Його, кажучи: «Господи, ря­туй – гинемо!» А Він каже їм: «Чого боїтеся, ма­ловіри?» Тоді Він встав і наказав ві­трам та морю – і настала велика тиша. А люди дивувалися й говорили: «Хто Він такий, що й вітри, і море Йому підкоряються?» Слово Господнє.

МОЛИТВА ВІРНИХ

Уповаючи на милість Господа, звернімося до Нього з прохан­нями:

1. Молімося за святу Церкву, щоб Господь зробив її непохит­ною серед бур сучасного світу.

2. Молімося за Святішого Отця, щоб він, сам в усьому упо­ваючи на Господа, утверджував у вірі всіх християн.

3. Молімося за мир в Україні, щоб Господь дарував спокій нашій землі, зупинив війну, і благословив усіх, хто трудиться заради справедливості та добра.

4. Молімося за священників та місіонерів, щоб вони, працю­ючи на ниві Господній, у Христі знаходили силу для подо­лання труднощів.

5. Молімося за померлих, щоб, піднесені Божою правицею з глибин смерті, вони удостоїлися вічної радості у Небес­ному Царстві.

6. Молімося за нас, зібраних довкола Господнього вівтаря, щоби, з вірою приймаючи Євхаристійну поживу, ми сповню­валися любові до кожної людини та надії на вічне життя.

Господи Ісусе, Ти порятував святого апостола Петра – поря­туй і нас, щоб ми не потонули у вирі гріхів та спокус, і допо­можи нам осягнути спасіння. Котрий живеш і царюєш на віки вічні.

МОЛИТВА НАД ДАРАМИ

Боже, Ти у Твоїх тайнах предивно являєш свої  діяння; * вчини, щоб наше служіння було гідним святих дарі в. Через Христа, Господа нашого.

Префація звичайна № 40-45.

АНТИФОН НА ПРИЧАСТЯ

Благослови, душе моя, Господа, * і все, що є в мені, – Його святе Ім’я. (Пор. Пс 103 (102), 1)

МОЛИТВА ПІСЛЯ ПРИЧАСТЯ

Просимо, Господи: нехай божественна жертва, яку ми принесли і спожили, † відновить наше життя, щоб ми, з’єднані з Тобою у вічній любові, * приносили плід, який завжди триває. Через Христа, Господа нашого.