Від 9 до 20 листопада 2026 р. в Анталії, Туреччина, відбувається COP31 – 31-а Конференція Сторін Рамкової конвенції ООН про зміну клімату, ключова подія для пожвавлення міжнародної співпраці та сприяння виконанню зобов’язань, взятих у межах Паризької угоди 2015 року.
Про це повідомляє Vatican News.
Конференція зібрала глав держав і урядів, міністрів, дипломатичні делегації, учасників переговорів, представників міжнародних організацій, наукових кіл, приватного сектору та громадянського суспільства з метою зміцнення спільної позиції міжнародної спільноти перед обличчям кліматичної кризи, яка набуває дедалі тривожніших обрисів.
Делегацію Святого Престолу на конференції очолює Державний Секретар кардинал П’єтро Паролін, який 17 листопада виголосив промову від імені Папи Лева XIV. Передавши учасникам саміту сердечні вітання, підтримку та заохочення від Святішого Отця, кардинал нагадав про заклик Святішого Отця, з яким той звернувся до учасників COP30, пам’ятати про «людське обличчя кліматичної кризи». За його словами, обговорення на конференції є «не просто технічними чи процедурними аспектами», а стосуються реального життя людей, їхньої дарованої Богом гідності та майбутнього всього людства.
Поглиблення кризи та її антропологічний вимір
У виступі зазначається, що попри численні зусилля міжнародної спільноти, ситуація погіршується, а поріг потепління у 1,5 °C «ймовірно, буде перевищено» через брак ефективних політичних зобов’язань та інвестицій. Оскільки кліматична криза непропорційно б’є по найбідніших і прийдешніх поколіннях, її подолання є питанням «соціальної, економічної та людської справедливості», а для вірян – «обов’язком, що народжується з віри». Кардинал Паролін підкреслив, що кліматична криза є водночас антропологічною кризою, яка проявляється у «втраті відчуття міри, бажанні панувати, прагненні негайного прибутку та нездатності визнати гідність кожної людської особи».
Етичне навернення та зміна парадигми
Для протидії цій кризі, за словами Державного Секретаря Святого Престолу, необхідні глибоке етичне навернення та оновлене почуття спільної відповідальності, що вимагає нових форм солідарності між націями та фундаментальних змін у поведінці. Кардинал Паролін застеріг від того, щоб геополітичні напруження та «короткозорі інтереси» затінювали глобальні екологічні пріоритети. Будь-які технології відображають певне розуміння людини та суспільства, тому «чим більшою є наша влада трансформувати світ, тим вищою має бути наша здатність розрізняти те, що справді служить дарованій Богом людській гідності».
Освіта та культура піклування
«Кліматична криза – це важлива нагода спрямувати “зміну епохи”, яку ми переживаємо, у напрямку світу, в якому ми знову відкриємо для себе нашу безмежну гідність та пов’язану з нею відповідальність перед нашими ближніми та всім створінням», – мовив очільник ватиканської делегації. Звідси випливає важливість освітнього процесу, який «поєднує соціальну справедливість та екологічну справедливість, заохочує поміркованість і сталі способи життя». Освіта має залучати «розум, серце і руки», формуючи нові звички та чесноти. Завершуючи промову, кардинал Паролін висловив сподівання, що це бачення надихатиме роботу COP31 задля захисту створіння, яке нам дарував Бог, заради побудови мирного світу.








