Під час відпустового святкування у парафії святого Карла Борромео у Вроцлаві (Польща) єпископ Едуард Кава OFMConv, ординарій Кам’янець-Подільської дієцезії, поділився досвідом служіння в Україні під час війни, наголосив на актуальності прикладу святого Карла для сучасної Церкви та закликав вірних відважно свідчити про віру й жити в правді, навіть якщо це означає йти проти течії.
Про це повідомляє KAI.
Святу Месу з нагоди парафіяльного відпусту у вроцлавській парафії францисканців-конвентуалів очолив єпископ Едуард Кава OFMConv. Розповідаючи про постать святого Карла Борромео, ієрарх звернув увагу на те, що, хоча святий жив у XVI столітті, він зіткнувся з проблемами, які залишаються актуальними й сьогодні: кризою віри, відходом вірних від Церкви, слабкістю духовенства та браком авторитетів.
Єпископ нагадав, що Карл отримав високі церковні посади у віці лише 23 років завдяки своєму дядькові – Папі Пію IV. Він міг би стати символом непотизму (призначення за родинними зв’язками), однак обставини його призначення не завадили йому щиро жити вірою та відповідально прийняти своє покликання. Сучасна людина також потребує сильних моральних авторитетів, які допоможуть їй віднайти власну ідентичність і правильно розпізнавати дійсність.
Єпископ представив життя святого Карла через три етапи християнської зрілості: бачити дійсність, розпізнавати її у світлі віри та переходити до конкретних дій. Він нагадав, що святий був не лише учасником завершального етапу Тридентського Собору, а й послідовно впроваджував його реформи. Дбав про формацію священників, розвиток семінарій, освіту бідної молоді, а також допомагав сиротам і потребуючим.
Особливою рисою його служіння було особисте пізнання вірних. Під час душпастирських візитацій він не обмежувався офіційними урочистостями, а прагнув знати, як живуть люди та з якими проблемами стикаються: «Недостатньо приїхати на урочистість, сказати гарні слова й поїхати, не знаючи, як живуть люди, чого вони зазнають і що їх болить. Святий Карл навчає нас, що пастир має увійти в повсякденність іншої людини», – наголосив ієрарх.
Звертаючись до цього послання крізь призму власного досвіду служіння в Україні, єпископ говорив про драму звичайних людей, які живуть у тіні війни: дітей, родин та людей, які щодня змушені стикатися із загрозою обстрілів: «Пастир не може закриватися на страждання людини. Він повинен уміти увійти в те, що сьогодні торкається звичайних людей», – зазначив єпископ.
Єпископ Кава також звернувся до суспільної ситуації в Польщі. Він висловив занепокоєння через поглиблення поділів, агресію та взаємну ворожнечу. Зауважив, що політичне напруження має також духовний вимір, тому християни не можуть залишатися пасивними.
«Ми не можемо сьогодні просто сісти й сказати: “Це не моя справа. Мене це не стосується”. Це моя справа, тому що я – Божа дитина. Бог дав мені віру, досвід і любов. Дав мені можливість дивитися на дійсність і розпізнавати її», – переконував ієрарх.
Реформи святого Карла не були спрямовані лише на впорядкування церковних структур. Їхньою суттю було духовне відродження спільноти.
«Йшлося не про реформу заради самої реформи. Це було навернення Церкви – перехід від поверховості до духовної глибини», – наголосив єпископ.
На завершення він закликав вірних відважно свідчити про віру та жити в правді, навіть якщо це означає йти проти течії. Єпископ нагадав, що за 23 роки служіння святий Карл привів Міланську архідієцезію до такого стану, що вона стала взірцем для інших помісних Церков.
«І сьогодні Польща може відіграти важливу роль у відновленні християнства в Європі. Можливо, саме через вас Бог хоче пробудити Польщу, а через Польщу – також Європу: до життя, навернення і християнства. Не змарнуйте цієї нагоди!» – закликав єпископ Едуард Кава.
