З 2012 року в Україні діє міжнародний рух подружньої духовності Equipes Notre-Dame («Команди Богородиці»), заснований у Франції преподобним Слугою Божим о. Анрі Каффарелем. Досвідом участі в русі поділилося подружжя Вадима й Аліни Верещак, яке вже понад десять років є активними членами спільноти та проживають у селищі Чернівці Вінницької області.
Розкажіть про історію руху Equipes Notre-Dame: як він виник і хто був його засновником?
Аліна: Рух Équipes Notre-Dame (END) є християнською спільнотою та найстарішою спільнотою подружніх пар у Церкві. Його можна назвати «матір’ю» всіх подружніх спільнот.
Усе розпочалося з випадкової зустрічі: прогулюючись вулицею Парижа, одна жінка зустріла вікарія своєї парафії о. Анрі Каффареля. Під час розмови вона поставила йому запитання: «Чи моя любов до чоловіка є тією самою любов’ю, якою я люблю Бога?». Під час наступної зустрічі, на якій був присутній і чоловік цієї жінки, священник наголосив: «Ваша подружня любов є відблиском Божої любові». Це була дуже радикальна відповідь, яка привела до наступних зустрічей.
Вадим: Подружжя почало ділитися досвідом цієї розмови зі своїми друзями й запрошувало їх прийти до о. Каффареля: «Прийдіть, ми знайшли такого священника, який хоче з нами розмовляти про таїнство Подружжя, про нашу любов». Ці сім’ї сформували групу, в якій роздумували над життям у таїнстві Подружжя. Насамперед о. Анрі доручив цю справу Богові в молитві за подружні пари, а також попросив благословення свого єпископа. Під час зустрічей зі своїми співрозмовниками священник наголошував: «Дорогі мої, я можу бути з вами, можу товаришувати вам, але прошу вас про одну річ – шукаймо разом Христа в сімейному житті». Перша зустріч екіпи, благословлена єпископом, відбулася 25 лютого 1939 року. Цю дату вважають днем заснування руху.
Отець почав видавати журнал «Золота обручка», на сторінках якого подружжя ділилися своїм життєвим досвідом. Засновник руху бачив потребу створити правила духовного життя для подружніх пар. Так виникла Хартія руху Equipes Notre-Dame, яку ухвалили 8 грудня 1947 року. Покровителькою руху обрали Пресвяту Богородицю. 26 липня 2002 року Папська рада у справах мирян визнала Equipes Notre-Dame міжнародним приватним об’єднанням вірних і затвердила його Статути.
У чому проявляються харизма та духовність Команд Богородиці?
Аліна: Натхнений Святим Духом, о. Каффарель побачив, що ці два таїнства – Священства і Подружжя – взаємодоповнюють одне одного, ніби створені одне для одного. Священник є уособленням Христа, подружжя – храмом Божим.
Вадим: Для пар, поєднаних таїнством Подружжя, немає сенсу шукати іншого шляху до святості, ніж взаємна любов, пройнята Божою любов’ю. Як любив повторювати Слуга Божий о. Каффарель: «Подружжя – це повна віддача себе іншій особі й взаємно, щоб ставати спільним даром».
У 1970 році під час Міжнародної зустрічі членів руху Equipes Notre-Dame Папа святий Павло VI підкреслив фундаментальну інтуїцію, яка стала основою створення перших екіп: «Людська любов є шляхом до святості; подружня пара – це особливий образ Творця, з’єднана сакраментальним вузлом, являє собою «радісне та солодке обличчя Церкви»; отже, це і є її покликанням та особливим свідченням, яке подружня пара приносить у світ».
Чим є рух подружньої духовності Equipes Notre-Dame?
Аліна: Передусім це формація. Це не активна діяльність і не якесь шоу. Ми також не є рухом родин – ми є рухом подружніх пар. Нашою харизмою є допомога подружнім парам у відкритті та реалізації в житті всіх вимірів таїнства Подружжя, залишаючись вірними вченню Церкви.
Основна мета руху Equipes Notre-Dame – допомогти подружнім парам прагнути святості. Ні більше, ні менше. (о. Анрі Каффарель)
Слово «екіпа» обране серед багатьох інших і виражає ідею спільного руху до конкретної мети. Воно походить від старофранцузького слова esquif, що означає маленький човен. Команда складається з чотирьох-семи подружніх пар і священника – духовного наставника. Ніхто не вступає до неї й не залишається в ній під тиском чи примусом. Кожен активно працює в команді, залишаючись вірним Святому Духові.
Розкажіть більше про логотип руху.
Наш логотип складається з двох символів – риби та обручок. Риба є символом перших християн, які, як і наші подружжя, збиралися на зустрічі. Обручки символізують подружній союз. Важливими є також основні кольори логотипа: синій, жовтий і червоний, кожен із яких має своє значення в іконографії. Синій колір означає Бога, жовтий або золотий символізує Божу славу, а червоний – людину. Обручки у вигляді кілець на синій рибі зафарбовані жовтим і червоним кольорами та символізують завіт Бога зі Своїм народом, від якого християнське подружжя черпає сили і в якому знаходить своє коріння як таїнство.
Крім того, ми маємо ікону Святого Сімейства, написану сестрою Марією-Паулою, черницею бенедиктинського монастиря на Оливній горі в Єрусалимі, на прохання відповідальних подружніх пар руху Equipes Notre-Dame. Це образ сопричастя святих осіб, який виражає єдність, любов і життя подружжя та християнської сім’ї, що прагне святості.
Як виглядає подружня формація у вашому русі?
Вадим: Вона передбачає передусім слухання дії Святого Духа та застосування методу формації, який допомагає подружнім парам зростати в духовному житті й уподібнюватися до Христа. Кожне подружжя працює над собою, а рух лише допомагає в цьому. Існують три типи формації: початкова – етап «впровадження в духовне життя»; постійна – життя в екіпі; спеціальна – для пар, «покликаних до певного служіння».
Аліна: Формація – це своєрідна дисципліна, яка допомагає подружнім парам із END щодня жити за Євангелієм. Вона передбачає такі конкретні практики: наполегливо слухати Боже Слово; щодня виділяти час для справжньої зустрічі з Господом в особистій молитві; разом молитися як чоловік і дружина; щомісяця знаходити час для справжнього подружнього діалогу в присутності Господа; встановити «правило життя», яке є запрошенням працювати над собою; знаходити час протягом року, якщо можливо разом із чоловіком або дружиною, для реколекцій.
Подружня духовність END – це бачення добра, радості та справжнього миру в усьому, що трапляється в нашому житті, а також пошук знаків дії Святого Духа в матеріалізованому світі.
Де нині можна зустріти ваш рух в Україні і хто може стати його членом?
Вадим: У 2013 році рух розпочав свою діяльність в Україні – в Одесі. Нині там діють п’ять екіп. З 2016 року рух діє також у селищі Чернівці Вінницької області, де має дві екіпи. Оскільки рух є міжнародним, він представлений у 95 країнах світу. У ньому налічується понад 13 580 екіп, до яких належать майже 62 тисячі подружніх пар, майже 2,5 тисячі вдів і вдівців, а також понад 10 195 священників – духовних наставників.
Аліна: Рух об’єднує сім’ї, які уклали таїнство Подружжя. Тому до нього можуть належати пари з християнських конфесій, у яких визнається це таїнство: римо-католики, греко-католики та православні.
Як участь у «Команді Богородиці» допомагає будувати ваші власні сімейні стосунки?
Аліна: Як не існує любові без зустрічі з іншою особою, так не існує справжньої молитви без моментів слухання та діалогу. Так само немає особистого й подружнього навернення без рішення втілювати свої прагнення в конкретних життєвих ситуаціях, які змінюють нас і дають можливість зростати.
Спільнота дає нам нове світло, новий погляд на наше покликання та життя. Вона допомагає нам духовно розвиватися в подружжі, насолоджуватися життям тут і тепер, дякувати за те, що маємо, і за те, ким ми є у стосунках одне з одним та з нашими дітьми, які є плодом подружньої любові.
Через три місяці після шлюбу в нашому подружньому житті настала перша серйозна криза, яка багато чого нас навчила. Передусім – спілкування. Проплакавши цілу ніч, я під ранок почула цокання годинника. Тоді мені спало на думку, що, як шестерні мають входити одна в одну, так і чоловік із дружиною в подружньому житті повинні співпрацювати. Відтоді годинник став нашим символом. За дванадцять років подружнього життя ми разом пережили чимало труднощів і радощів. Кожен день є особливим подарунком Господа для нас. Ми також вчимося знаходити час для спілкування, щоб зміцнювати механізм нашого подружнього життя. Нам у цьому допомагає щомісячний подружній діалог у присутності Господа, який лікує наші зранені серця.
Вадим: За цей час я дійшов висновку, що чоловік і жінка, як сіль і цукор, не можуть бути однаковими на смак, але в різних стравах можуть доповнювати одне одного. На початку нашого спільного життя ми мали труднощі з відкритим і щирим діалогом. Я боявся показати дружині свої слабкі сторони та переживання, щоб не зруйнувати образ сильного чоловіка. Тому приховував усе в собі. Це спричиняло багато непорозумінь між нами. Коли ми розпочали свій шлях у русі Equipes Notre-Dame, то дізналися, що одним з обов’язкових елементів життя руху є щомісячний діалог у присутності Ісуса Христа, якого символізує запалена свічка. Уже під час перших діалогів я відчув полегшення в думках і серці. Це також допомагає нам зближуватися, налагоджувати внутрішній контакт, досягати єдності, краще доповнювати одне одного в щоденних справах і стосунках із дітьми.
Що б Ви порадили подружжям, які переживають кризу або навіть розлучення?
Аліна: Передусім – підтримку та супровід на шляху подолання їхнього болісного досвіду. Ми вважаємо, що всі християнські пари сьогодні повинні мати можливість почути «Добру новину» про подружню любов, на яку нині дивляться як на щось крихке й слабке. таїнство Подружжя служить любові, щастю та святості. Подвійне прагнення людини – до любові й щастя, як і прагнення до святості, – записане в її серці та може бути повністю здійснене в таїнстві Подружжя.
Équipes Notre-Dame прагне бути дорогою, яка веде до відкриття багатства таїнства Подружжя та глибокого подружнього єднання. Для цього на кожному етапі життя подружнім парам пропонують відповідні засоби для справжньої зустрічі з Богом і заохочують іти слідом за Ним. Правдива духовність має ділитися тим, що отримала. Цим даром є участь у розбудові Божого Царства на основі нового бачення подружньої пари.
З Вашого досвіду, як заохотити молодь укладати подружні союзи на все життя та бути відкритою до народження дітей?
Аліна: Тут я хочу процитувати слова Папи Франциска, який навчав: «До подружжя потрібно приготуватися, а це вимагає виховання себе самого, розвитку найкращих чеснот, особливо – любові, терплячості, здатності слухати іншого і допомагати. Також це зумовлює виховання власної сексуальності, щоби вона щораз менше використовувала іншу людину і щораз більше й повністю інтегрувалася з іншою людиною у винятковий спосіб і великодушно» (Christus vivit, 265).
Безсумнівно, це покликання пропонує сам Бог через почуття, бажання та мрії. «Двоє християн, які одружуються, розпізнали у своєму житті любов як поклик Господа, покликання, щоб із двох – чоловіка і жінки – створити одне тіло, одне життя». І таїнство Подружжя огортає цю любов Божою благодаттю, вкорінює її в самому Богові. З цим даром і впевненістю у своєму покликанні можна сміливо йти вперед, нічого не боятися та долати всі перешкоди разом!
Вадим: Ми живемо в епоху контрастів. З одного боку, зростає кількість розлучень, зрад і вільних стосунків, а з іншого – дедалі більше людей прагнуть жити повнотою християнського життя. Сьогодні новим викликом є пошук способів показати передусім молодим людям, що подружній союз і родина – це не неволя, а, навпаки, джерело внутрішньої свободи й відкритості, дорога до щастя та шлях до Бога. Хочеться сказати молоді: не бійтеся будувати справжню християнську сім’ю, в якій є повага, довіра, відкритість і цілковита жертовність одне для одного, адже це прагнення народжується з потреби душі. Людина може відчути повноту щастя лише тоді, коли усвідомлює присутність Бога у своєму серці й може долати будь-які перешкоди, якими б складними вони не були!
Що ви розумієте під фразою «подружжя з happy end»?
Вадим: Це постійний рух подружжя вперед у пізнанні одне одного, прагненні щодня цілковито дарувати себе одне одному, створювати позитивні емоції навіть у складних ситуаціях. Це також розвиток уміння спілкуватися так, щоб кожен мав можливість бути почутим. Бути відкритими до народження дітей і разом виховувати їх у християнському дусі, не акцентуючи на тому, хто більше залучений до цього процесу, а сприймаючи виховання як вияв батьківської любові, що відкриває дитячі серця для миру та радості.
Аліна: Як казав наш засновник: «Подружжя – це повна віддача себе іншій особі й взаємно, щоб ставати спільним даром». Родина з Назарета була маленькою, за людськими мірками – звичайною, без особливої цінності, але в ній був Ісус, була присутня Любов. Ця сім’я започаткувала найбільшу революцію, яка єдина здатна змінити цей світ на краще. Саме в цьому полягає наша місія. Ваше завдання – жити так, як жило Святе Сімейство з Назарета. Просто жити, звичайно, але завжди у взаємній любові. Завжди з Ісусом посеред вас.
Контакти Equipes Notre-Dame
Сполучна пара руху в Україні – Олексій та Ірина Сергієнко
Тел.: 067 715 09 30
Спілкувався: Олександр Бучковський.
Фото: Facebook-сторінка Equipes Notre-Dame.
