У понеділок, 2 листопада 2026 року, Папа Лев XIV завітав на римське монументальне кладовище «Кампо Верано», щоб у день поминання всіх померлих відслужити тут Святу Месу. Візит розпочався із покладення букета квітів на одну із могил поблизу входу.
Про це повідомляє Vatican News.
Розпочинаючи свою проповідь під час Євхаристійного богослужіння на цьому «місці молитви, пам’яті, любові та надії», Єпископ Риму зазначив, що орієнтиром для цієї молитви є той факт, що спогадування всіх померлих відбувається наступного дня після урочистості Всіх святих. «Ми просимо Небесного Отця, щоб життя у святості та блаженстві, яким уже насолоджуються багато Його синів і дочок, огорнуло душі тих, хто спочиває у мирі», – сказав він.
У світлі читань зі Святого Письма, які «збагачують нашу довіру до Божих рук», проповідник зауважив, що ці руки надійно оберігають душу праведників. «Нехай же Його батьківські й надійні руки навіки оберігають їх, щоб вони могли повною мірою насолоджуватися тією взаємною та життєдайною приналежністю, яку Господь обіцяє Своєму народу в Книзі Одкровення: “Вони будуть Його народами, а Він буде Богом серед них, їхнім Богом” (Одкр 21,3). Наша молитва заступається за те, щоб здійснилося це вічне сопричастя життя, яке Добрий Пастир пообіцяв своїм вівцям, які не загинуть навіки і яких ніхто не вирве з Його руки», – мовив Лев XIV.
Дорога сповненого життя
Переходячи до роздумів над уривком з Євангелії від Матея про блаженства, Святіший Отець назвав їх «автопортретом Ісуса», який Він робить доступним також і для своїх учнів. Таким чином, блаженства є «дорогою життя повноцінного та довершеного, вже тепер і у вічності». «Коли ми чуємо їх проголошення в Літургії – ми це знаємо – до нас промовляє Воскреслий Господь. І це проголошення спасіння, яким є Блаженства, лунає з особливою духовною силою на цвинтарі, що є ніби порогом між цим світом і потойбіччям, між земним існуванням і тим, що нас чекає. Воскреслий Ісус каже нам: блаженні ті, хто живе згідно з цим шляхом, бо їхнє є Царство Небесне», – сказав проповідник.
Папа в контексті місця Євхаристійної молитви виокремив блаженство, що звучить: «Блаженні ті, що плачуть, бо будуть утішені». «У цей момент, – сказав Лев XIV, – ми хочемо помолитися за тих, хто нещодавно втратив близьку людину; зокрема за тих, у кого її відібрало абсурдне насильство війни. Нехай же сльози багатьох матерів, багатьох дітей, багатьох літніх людей торкнуться сумління тих, хто має владу зробити так, щоб зброя замовкла!».
На дорозі до повноти сопричастя
Святіший Отець також згадав про вісімсотріччя смерті святого Франциска з Ассізі, який у своїй «Пісні створіння» запропонував особливе блаженство, коли зрозумів, що наближається кінець його земного життя: блаженні ті, кого смерть тілесна застане в сповненні Божої волі. Підсумовуючи, Єпископ Риму нагадав, що віра в Ісуса Христа каже нам, «що наші узи з померлими не розриваються, а трансформуються». Своїми заупокійними молитвами ми супроводжуємо наших близьких до повного сопричастя з Господом, передсмаком якого є Таїнство Євхаристії.
