Очоливши в базиліці Святого Петра у Ватикані Святу Месу для студентів Папських університетів Риму з нагоди початку навчального року, Лев XIV під час проповіді закликав навчатися не лише заради себе, а й заради інших, як служіння вірі та істині. Він заохотив не закриватися в собі, оскільки амбіції та суперництво роблять людей знесиленими та сумними, та цінувати дружбу зі студентами з усього світу.
Пише Vatican News.
Кожен має своє завдання на будівельному майданчику Божого міста, але важливо працювати разом. На цьому наголосив Папа Лев XIV, проповідуючи під час Святої Меси, яку він у четвер, 8 жовтня 2026 р., ввечері очолив у базиліці Святого Петра у Ватикані з нагоди початку навчального року в Папських університетах Риму. «Сьогодні ми звершуємо Євхаристію, просячи про дар Святого Духа, щоб початок нового навчального року в Папських університетах став чимось більшим, ніж просто відновлення навчальної та наукової діяльності. Ми прагнемо відкрити розум і освітні стосунки для творчого подиху Воскреслого, що дарує мир і єдність, щоб кожен міг взяти на себе свої обов’язки і таким чином дати відповідь Богові, Який кличе, та людству, яке очікує», – сказав він.
Служіння вірі та істині
У світлі читання з Послання святого Павла до Галатів, проповідник зауважив, що отримавши тривожні звістки з громад Галатії, апостол пише до них, закликаючи адресатів думати, а його суворі слова є апелюванням до розуму, пам’яті та критичного мислення. «У кожну епоху не бракує фальшивих вчителів, які використовують релігійні почуття чималої кількості віруючих у власних інтересах, часто спонукаючи їх до радикалізації окремих аспектів отриманого вчення на шкоду цілому, яким є Христос і Його Євангеліє», – сказав Лев XIV, закликавши студентів «шанувати навчання як служіння вірі та істині» для власного та численних братів і сестер, «за яких Господь віддав своє життя».
За словами Святішого Отця, хоч зустріч з Ісусом викликає радість та ентузіазм, ніколи не йдеться про те, щоб бути «зачарованими». Розум і запитання є «суттєвою частиною дороги віри». «Саме тому Церква має прагнення та обов’язок зберігати скарб Одкровення в цілості та розвивати в різних контекстах його молитовне осмислення, наукове розуміння, культурне посередництво та практичне втілення», – сказав він, підкреслюючи, що також частина місії.
Повертатися до серця
Апостол називає галатів нерозумними за те, що «розпочавши в Дусі», вони тепер «закінчують тілом». За словами Святішого Отця, це говорить про те, що розумові потрібна пам’ять, але не як накопичення даних, а як прожитий досвід, з тим відгомоном, який може почути лише душа. Отож, все добре «починається в Святому Дусі», а тому відзначається динамізмом і сенсом сопричастя. «Рутина, амбіції, суперництво та інші негативні чинники з часом можуть відволікати увагу й енергію, залишаючи нас виснаженими й млявими, сварливими й сумними. Тож треба повертатися до серця. Саме там усе почалося, саме там – той початок, який залишається з нами. Найдорожчі, бережіть своє серце!» – закликав проповідник студентів, дослідників і викладачів, заохочуючи також «вносити життя в навчання, в навчання в життя, згідно з логікою Втілення, без якого Воскресіння є німим». «Саме так, – додав Лев XIV, – чим більше ми віддаляємося від всієї дійсності, яку Божий Син узяв на Себе та в якій замешкав з нескінченною любов’ю, тим менше матимемо що сказати і тим менше зможемо зрозуміти».
Спільний будівельний майданчик
Далі Папа нагадав, як у своїй першій енцикліці заохочує наслідувати вибраний народ в епоху Неємії, щоб будувати місто, «в якому Бог прагне жити з усім людством у мирі». «У кожного є своє завдання на цьому будівельному майданчику, де важливо працювати разом», – сказав він, зазначивши, що хто слідкує за впливом новітніх технологій на людське мислення, той помічає потребу «в справжній гігієні уваги». Ці виклики не є чужими й вивченню богослов’я, а на «будівельному майданчику Божого міста» його дослідження «роблять внесок в освітлення роботи всіх».
«Дорогі браття й сестри, проживіть ці роки у Римі повноцінно. Не дайте їм пройти даремно! Саме тут святий Петро визнав свою віру аж до мученицької смерті. Саме тут святий Павло, великий тлумач християнського досвіду для багатьох народів, мов і культур, завершив свій життєвий шлях, зберігши віру. В університеті озирніться навколо: у ваших аудиторіях сидить весь світ», – закликав Святіший Отець, вказуючи на те, що тут навчаються вихідці з усіх континентів, тож варто не просто сидіти поруч, а зустрічатися, спілкуватися, обмінюватися досвідом і молитися разом, «започатковуючи дружбу, що триватиме все життя».
