Від 24 до 26 вересня 2026 р. у Ватиканському палаці Пія IV відбувається Пленарне засідання Папської академії наук на тему «Майбутнє науки у світі, що змінюється». У четвер, 24 вересня, його учасників на аудієнції прийняв Папа Лев XIV. Звертаючись до зібраних, Папа наголосив, що тема засідання є надзвичайно актуальною, адже останнім часом цифровізація, штучний інтелект і робототехніка все більше трансформують наш світ.
Про це повідомляє Vatican News.
Новітні технології, на думку Наступника святого Петра, можуть привести до «наукових проривів і технологічних інновацій», які сприятимуть розвитку медицини, удосконаленню продовольчих та енергетичних систем, відкриватимуть нові можливості у дослідженні всесвіту та природи, а також принесуть нові можливості для людської творчості. Однак варто пам’ятати про ризики, які йдуть разом із інноваційним розвитком. «Штучний інтелект може використовуватися для стеження, маніпуляцій та дискримінації. Складні кіберможливості та автономні озброєння, якщо їх розробляти чи розгортати без належних запобіжників та людського контролю, можуть створити нові загрози для безпеки та міжнародного миру», – наголосив Папа.
Технологія відображає майбутнє, яке маємо збудувати
«Ці можливості та ризики нагадують нам, що технологічний прогрес ніколи не є суто технічним питанням. Будь-яка технологія відображає – явно чи приховано – певне розуміння людини, суспільства та майбутнього, яке ми прагнемо збудувати. Тому науково-технічний прогрес має супроводжуватися відповідним зростанням відповідальності», – підкреслив Святіший Отець. Відповідальність тісно пов’язана з мудрим управлінням та вмінням розрізняти, що справді служить даній Богом людській гідності.
У цьому ключі Папа нагадав про відповідальність перед обличчям зміни клімату. Кліматичні зміни та стихійні лиха, що стають частішими та інтенсивнішими, найбільше вражають бідних та тих, чиї засоби до існування безпосередньо залежать від землі, лісів або океанів. «Звідси випливає, що кліматична проблема – це не лише екологічний виклик, а фундаментальне питання справедливості, людської гідності та солідарності між народами й поколіннями. Ми не можемо реагувати на ці виклики лише тоді, коли катастрофа вже сталася», – підкреслив Папа. На його думку, людству потрібно перейти від реагування на надзвичайні ситуації до запобігання, від вразливості – до готовності, від короткострокових заходів – до мудрої та далекоглядної концепції розвитку людства. Для ефективного плекання кліматичної стійкості потрібна міждисциплінарна співпраця, бо виклики, пов’язані зі зміною клімату «виходять за межі дисциплін, установ та держав».
Творити простір ділення досвідом
Звертаючись до зібраних, Папа відзначив важливість проведення серії самітів із кліматичної стійкості, організованих Папською академією наук та Папською академією соціальних наук за участі великої кількості міжнародних наукових партнерів. «Надихає те, що ці зібрання об’єднують не лише науковців, а й молодь, представників державної влади, громадянського суспільства та різних релігійних традицій. Такі зустрічі створюють простір, де можна обмінюватися знаннями, не зважаючи на кордони, де можна переймати та адаптувати успішний досвід, а наукові знання – втілювати в практичні дії», – підкреслив він.
На завершення Папа побажав учасникам асамблеї плідної праці та запевнив у своїй молитві. «Молюся про те, щоб ви сприяли розвитку наукової культуру, яка є амбітною, але водночас смиренною, суворою у методах, але відкритою до діалогу, інноваційною, але відповідальною, спрямованою на глобальну співпрацю, але водночас інклюзивною щодо тих, хто найбільше перебуває у небезпеці та найбільше потребує», – наголосив Папа. На його думку, саме тоді наукова співпраця може залишатися зосередженою «на захисті даної Богом людської гідності, сприянні спільному благу та турботі про створіння».
