17 вересня 2026 року в Бердичеві відбулася Францисканська зустріч усіх Орденів та Згромаджень — як богопосвячених осіб, так і світських, — які живуть францисканською духовністю. Зустріч відбулася в санктуарії Матері Божої Святого Скапулярія та зібрала велику кількість францисканців з усієї України — представників як західного, так і східного обрядів. Подія була організована в контексті ювілейного року, присвяченого 800-річчю переходу святого Франциска до вічності.
Як зазначив співорганізатор зустрічі отець Станіслав Нуцковський OFMConv, метою було створити можливість для зустрічі представників усіх францисканських гілок і харизм, представлених сьогодні в Україні. Він також розповів, що зустріч організували вищі настоятелі чоловічих францисканських Орденів. Оскільки в Українській Греко-Католицькій Церкві також є гілка Братів Менших, її представники долучилися до організації цього дня.
«Нам залежало на тому, щоб зустрілися усі францисканські харизми, які зараз є в Україні, саме щоб вшанувати 800 років від дня смерті святого Франциска», — зазначив отець Станіслав.
Розпочалася зустріч із привітань. Зокрема, о. Віталій Козак OCD від імені братів-кармелітів звернувся до присутніх, пригадуючи ставлення святої Терези Авільської до францисканців. Отець підкреслив, що свята Тереза найбільше хотіла передати своєму Ордену з францисканської духовності людяність і доступність, та побажав усім, щоб «людяність квітнула і в нас, і у вас».
Конференцію виголосив о. Петро Балог OP, який зосередив свої роздуми на еволюції та богослов’ї правил святого Франциска.
Важливим пунктом святкової програми була адорація — час перебування перед виставленими Пресвятими Дарами. У тиші люди, які приїхали з різних куточків України, споглядали Того, Хто є Любов’ю. Під час адорації були зачитані короткі фрагменти листів святого Франциска та Незатвердженого уставу, які перепліталися з піснями, виконаними сестрами зі Згромадження Сестер Францисканок Місіонерок Марії та Згромадження Малих Сестер Непорочного Серця Марії.
Після адорації розпочалася Євхаристія, яку очолив ординарій Камʼянець-Подільської дієцезії єпископ Едуард Кава OFMConv у співслужінні з численними священниками францисканських Орденів. Свята Меса була відправлена за всіх францисканців, які служать в Україні, щоб вони залишалися вірними своєму покликанню.
У проповіді єпископ Едуард зазначив, що Франциск вірно жив Словом Божим та підкреслив, що святий не втікав від світу і не перекреслював його, а, навпаки, йшов до світу і мав що йому сказати.
«І це є основна харизма францисканців: вона завжди має що сказати, вона є багатою і постійно актуальною», — продовжив проповідник.
Далі, роздумуючи про те, що переживав Франциск, коли отримав стигмати, єпископ пригадав, що в той час він перебував на молитві та суворому пості, молився за братів, тих, хто його оточував, і роздумував над Стражданнями Христа, в які він увійшов дуже глибоко.
За два роки до смерті Франциск дуже страждав фізично: втрачав зір, мав проблеми зі шлунком і ногами. Другим хрестом було те, що Франциск відсторонився від Ордену. У цей момент він переживав кризу, бо Орден уже не був таким, яким він хотів його бачити. Він перебував на самоті, і це було дуже близьким до того, що переживав Христос на хресті: духовна темрява, відчуття повної пустоти.
«Для нас це дуже важливо, переживаючи цей ювілей у контексті війни в Україні, коли ми також переживаємо кризу, темряву, боротьбу. Питаємо: чому Бог допускає? Можемо сказати, що, як і Франциск, перебуваємо в кризі – фізично і духовно. Але що робить Франциск у такий час? Постить і йде на молитву – і Господь дає стигмати. Господь йому відповів. Через отримання стигматів Господь не оздоровлює його, але він отримує мир і пише пісні, у яких прославляє Бога і створіння. Франциск дає відповідь, як нам сьогодні жити. Може, Господь дає Франциска як взірець, якого ми маємо наслідувати? Може, як Франциск, забути про себе, свої мрії та очікування і жити кардинальним життям, зробити іспит сумління, просити про навернення – може, це буде нашою стигматизацією. Може, Господь не полегшить життя, але дасть мир», – підсумував єпископ.
Наприкінці Святої Меси єпископ Едуард Кава подякував присутнім за спільну молитву, а також передав вітання від єпископа-ординарія Київсько-Житомирської дієцезії Віталія Кривицького та єпископів-францисканців в Україні, заохочуючи до молитви за них.
Після Літургії всі учасники зустрічі були запрошені на обід. Також був час для спільного перебування, спілкування та свідчення єдності, радості й миру.
Завершенням зустрічі став Акафіст до святого Франциска у супроводі Братів Менших східного обряду, а також вшанування реліквій святого Франциска.
«Кажуть, похорон об’єднує, бо люди на похорон приїжджають. Буває так, що на день народження не приїдуть, на іменини не приїдуть, на шлюб не приїдуть, а на похорон приїжджають. Як людина помирає, то починає біля себе громадити людей.
Помирання також можемо розуміти в алегоричному значенні. Франциск помер для себе в момент навернення. І це добра нагода в контексті цього ювілею. Бо не йдеться про те, що ми святкуємо смерть, але, як єпископ Едуард Кава казав у проповіді, це народження Франциска для неба, а ми вже тягнемося за ним. Тягнемося за ним також тут і тепер, сьогодні, щоб знати, для кого ми живемо, щоб нас не тягнуло до землі, а до неба», – поділився думками про значення ювілею отець Станіслав Нуцковський.
Зустріч у Бердичеві стала нагодою для спільної молитви, роздумів і спілкування представників різних францисканських гілок та харизм, представлених в Україні. Учасники разом відзначили 800-річчя переходу святого Франциска до вічності.
